Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827304
Миті життя міняються щодень,
неначе ніч і день,
вітає ранок синявою,
та місяць буде з сивиною.
Так день минає швидко,
лиш тіней залишає нитки,
чарує вечір далиною,
залишить ніченьку зіркову.
Фігурні тіні вечір подарує
і далі містом помандрує,
засвітяться вечірні ліхтарі,
а зорі - вище неба і землі.
Яскравість вікон забринить
у ніч оцю і мить,
і світло підіймається вогнів
до всіх вершин нових домів.
Будинки втілення чекають,
вогнями кранів заморгають,
це ліхтарів світилися вогні
ближче до неба, ніж землі.
Крізь дерева – тисяча ліхтарів,
та замість кожного - багато снів,
місто засне і рідшають вогні,
а замість себе залишають сни.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828677
23.01.2019-3.03.2019.
Світлини Ігора Винниченка:
“Миті… життя…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210500811556112&set=pcb.10210500813036149&type=3&theater
