Ніч ховала днину
Як малу дитину
Зовсім не зоріла
Душенька горіла
В моряка сумного
Вже давно сивого.
Темінь по край неба
Чи була потреба
Йому йти до моря
Тут в обіймах горя
Знов все пригадати
В душі все сховати.
В той день, теж штормило
Він так полохливо
Погляд, дна не бачить
Собі, не пробачить
Те, що тоді сталось
Увесь час ввижалось.
*
Яснів, той день зранку
Вбиравсь в вишиванку
Дружина повненька
Дитина маленька
Мала народитись
В світ божий явитись.
Вмить вітрисько гордий
Настав ранок чорний
Над морем мов крила
Пітьма… все накрила
Воно ж бушувало
Серце так страждало…
*
Перейми …Пологи…
Немає дороги
Медпункт так далеко
Дістатись нелегко
Лелекою б стати
Щоб шлях подолати
Рвав в небі б повітря
Й не падав від вітру…
На мить в небі хмари
Розійшлись примари
Немов й проясніло
Та море кипіло….
*
Хай би штиль, діждатись
Та якби втриматись..
Хвиль плескіт об човен
Чи втримати годен
Нащо ж такі муки
Ніжно брав на руки
Почекай, ще трішки
Ховай люба ніжки
Вона просльозилась
Та я притомилась
Біль зібрала в жмуток
Обвив серце смуток…
*
Хвиль весла торкались
Вони ж сподівались
Щоб дістатись вчасно
Було б справжнє щастя….
Вдвох молили Бога
А вона небога
Від болів звивалась
Молилась, зверталась
До царя морського
До всього святого…
*
Десь чайка кричала
Не видно причалу
Хизувалось море
Кого хто поборе
В руках сил не стало
Човен дно вітало….
Крик здіймався з морем
Він убитий горем
Торкнувся…. В імлі дна
Де ж ти, гей кохана?
*
Вода серце давить
То смерть нею править
Підіймались хвилі
Ледь торкнувся милі.
Плескавсь…. Її шарфик
З душі… Гучний окрик
Море зупинися!
Отче озирнися!
Де ж моя надія?
В чорнім морі мрія….
Три дні, в хвилях поспіль
Неторкана… Постіль
Розпач і страждання
З вечора й до рання
Як, жах пережити
Як далі же жити?
*
Шарфик пестить шию
Я цей біль, чим змию?
Море геть, солоне
Серце, аж холоне
Між хвиль, її погляд
Ховавсь, нема поряд…
Ніч обняла днину
Він кохав єдину…
22.02.2019р