Це початок вірша.
Одного разу мій брат сказав мені, що найкрутіший хлопець у кімнаті насправді ніколи не має друзів. І я багато думав про це з тих пір.
Всі знають, що не можна довіряти смуглявому красунчику…
Всі знають, що не можна довіряти смуглявому красунчику.
Брехня ллється через вінця
його посмішки.
По краях щоки пришпилені
грудою смутку.
Всі знають, що не можна довіряти смуглявому красунчику.
Брехня ллється через вінця його посмішки.
За нею – 400 років гріхів білого люду,
які привели народ мого батька
у скрутнюче становище.
Схоже, що всі мої чорні друзі – на дні,
лише я вводжу пін-код:
що менше меланіну, то більший рахунок
і менше недовірливих поглядів у черзі до банкомата.
По краях щока пришпилена грудою смутку.
Шкіра дійсно буває занадто блискучою.
Надміру золотою, щоб казати правду.
Від нього тхне музикантами,
сумними скрипалями,
димом шмалі,
всіма «якби ж-то» і «слід було».
Цікаво,
як можна довіряти тому,
чий заздрісний погляд всього за один вечір
стає байдужим?
Перевірте маску.
Сидить добре.
Перевірте блювоту.
Його кмітливість і чарівність ваблять дівчат,
але судини його не слухаються,
вони порушують комендантську годину,
вже не малий і дурний,
ні, він хитрий, він фейк,
вдень – труд у поті чола,
але і ночі ударні.
Всередині – хаос.
Нетрі хаосу,
як бідні райони після смерті Малкольма Ікса
від пострілів в груди,
хай зовні він зберігає спокій.
Він завжди накурений.
Він завжди бухий.
Він завжди спустошений…
Картина повного краху.
Він проковтне будь-що,
він – це недільна вечеря
зі стільцем, залишеним для дідуся.
Він розуміє, що батько і його старший син
назавжди залишаться жертвами зухвалих балачок…
Але іноді він приходить додому і відчуває самотність.
Це кінець вірша.
Йому минає 21 за пару місяців.
Але у нього фальшиві права з 14,
ну і грець з ними.
Цього року він склав заповіт.
Іноді він робить якісь речі, тому що знає,
що завтра захоче про них забути.
Підписатися на щотижневі оновлення
![o.fediienko: Майлз Годжес - Без маски [переклад з англійської] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
