|
Король
На ме́ні все чудово так лежить,
Я виглядаю наче та картинка,
Слуга щось надто довго спить,
Живе собі немов ікринка.
Слуга
Та ні, я вже давно стою,
Проводжу невеликі підрахунки,
Оце є вам, мені, а це в казну,
А це піде на непотрібні подарунки.
Король
Ах, ти про ці зарплати бідаків,
Ну сам згадай, що вибори вже скоро,
І треба чимось вдовольнити дурачків,
Бо вчинять непокору.
Слуга
Та то ще так,
А вчителям отим навіщо,
Який від них в державі бунт,
Сидять собі, читають книжку,
І ставлять пацанів у кут.
Король
О, бачу я, що ти стояв там часто,
Не дуже полюбляєш вчителів
Слуга
О так, була одна горласта,
Казала, що я не вартую слів.
Король
Так, де мій блазень,
Хочу чути правду,
Де мій артист,
Люблю його браваду …
Блазень
Я щойно повернувся із Майдану,
Там знову тисячі невидимих стоять …
Король
Ой гарно, гарно,
Місяць постоять, а потім міцно сплять.
Блазень
Приходила ще пані із косою,
Казала, що ви будете травою.
Слуга
Нам треба братися до справи,
Бо наші гроші їм не сплять.
Король
Де мій народ, щось мушу їм сказати
Слуга
Йдіть на балкон, вже текст іду писати
Через годину. Балкон.
Король
О, мій народ, нарешті маєш владу,
Що ненавидить люто олігархів,
Готуємось до з’їзду і параду,
Люблю, народе, твій характер!
Слузі
Як втомлює словесний бартер,
Ти вже замовив на Мальдиви чартер?
Блазень
І хто з нас блазень?
Я, король чи цей народ?
Кричать ура, чекають нагород,
У найми по світах повиїжджали,
У себе вдома вже чужими стали.
А я собі дзеленькаю у дзвоник,
Підскакую мов молоденький коник,
Але ж ви робите навколо все те ж саме,
Відмінність в тім, що я за це беру грошами …
.......
Навіть блазень каже правду, хоч і жартома,
Інший скаже правду, то йому тюрма.
І чим ближче нам вистава до життя оця,
Тим гучніше ловлять вільних на живця.
Тож не може бути так, що ти нічий,
Олігарх собі купив весь округ твій,
Ну а ти з його смієшся жупанця,
І не хочеш цілувати перстенця?!
Зліва, справа вже кричать: ату його,
Він не може осягнуто все добро,
Що нам зверху посипає наш монарх,
Ну, не зовсім так. Маленький олігарх.
Хто з нас шут, ніяк не розберу,
Що за чудернацький вернісаж,
Посмішку з лиця не раз зітру
Пишу сам собі "кіно", "дубляж" …
ID:
823555
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 31.01.2019 20:06:39
© дата внесення змiн: 01.02.2019 16:16:30
автор: Дружня рука
Вкажіть причину вашої скарги
|
дякую ... але ми ще здатні все змінити
На жаль реалії життя...
дякую
