Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Akvarel': Синиці - ВІРШ


Akvarel
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 16

Пошук


Перевірка розміру




Синиці

Akvarel' :: Синиці
Еліза ховає до старої шафи отруєні голки і закляті веретена. У кожній поважаючій себе шафі повинно бути щось незвичайне. Скелет, бабусина скринька із сімейними коштовностями, яку от уже пару літ не можуть знайти інші родичі, а в неї ось — голки. Вона збирає їх вже давно. Іноді знаходить у сірому пилі обіч доріг, іноді — на прилавках швейних крамничок, іноді — в руках якогось роззяви, чи в дзьобі лискучо-чорного мертвого грака. Граків Еліза завжди ховає на старому пустирі, порослому вересом і рідкими кущами дроку, і вони самі стають тим вересом, проростають сизо-зеленуватими пагінцями, розцвітають рожевим, мов розбавлена у воді кров, цвітом. Не кропивою. Ніколи не кропивою. Еліза іноді перевіряє, проте завжди повертається додому з порожніми руками. У неї під шкірою, вона добре знає, в гілках ледь помітних синіх венок, живуть лебеді, а чи чорні гайворони, а, може, й звичайнісінькі синиці. Іноді вони б'ються там збитим, шаленим пульсом, намагаючись пробити бліду перепону тонкими дзьобами і Елізі тоді дуже хочеться випустити їх на свободу, проте у неї немає для них ні чарівного зілля, ні сорочок. У Елізи є лише ліс, в якому зроду того зілля не водилося, та клапті тополиного пуху. Ліс колоситься під ребрами, шелестить темно-зеленими, аж синявими кронами, шурхотить падолистом і зміїстими стежинками, пахне хвоєю, часом і, трішечки, гнилим мохом. Ліс — її старий знайомий, такий давній, що майже древній. Коли ночі найтемніші — вона хоче втекти туди й не повернутися. Коли ночі найтемніші — вона згадує, що забула дорогу. В серці її корениться омела і тому на губах іноді трішечки гірчить чи то смертю, чи то отруйним соком, чи то спогадами. Напевно, її занесло із підреберного лісу. Напевно, колись замість мішечка м'язів, наповненого кров'ю, у неї буде суцільний клубок жовто-зеленого, м'язистого листя. Еліза звідкілясь знає, що серця, у яких проросла омела, зрізають. Еліза знає, що і її серце колись буде горіти, як стара тополя у дворі. І хтось буде шепотітися там, коло попелища, що то відьмине зілля, а вона стоятиме, як ото зараз, у вікні, дивитиметься на дим і їй жахливо хотітиметься кричати, що це її серце, а ніяке не відьмине. А, може, й не хотітиметься? Чи можуть безсердечні відчувати? Чи мають право відьми на свої серця? Чи плачуть дерева, коли горять? Еліза клацає тумблером електричного чайника і слухає, як за вікном, на тій, іншій, тополі, яка ще не встигла згоріти, ценькочуть синиці. Вона й сама як тополя — краще ніж ніщо, але вже ж точно не дотягує до яблуні. Чи бузини. Чи навіть до терну. З терену роблять колючі вінці, з бузини виходять сопілки, із тих, що трохи чарівні, а яблука бувають цілющими. Вона колись пробувала бути яблунею. Ті плоди були наливні й блискучі і, як то завжди водиться, — жахливо отруйні. Еліза зробила собі з них фреш і запила ним вечірні новини. Що було б із бузини чи терену, вона боїться й гадати. Дудка, яка дарує вічний сон? Колючки, на кінчиках яких живе смерть? Еліза не перевіряла. Вона допиває ранкову каву, накидає зимову куртку просто на домашню кофту і виходить у засніжений двір. Усміхається роспашілим розхристаним дітлахам, які називають її пташиною сестричкою («Можна, можна з тобою?»), сивим, наче присипаним снігом, бабусям (чи то «Добридень», чи то «Дивачка», чи то «Блаженна»), розкошланим заледенілим деревам. Вона роздає дітям по жмені насіння, що його завжди повно в кишенях, киває бабусям і заклопотаним невиспаним матусям з колясками і йде у сторону парку. І, дивлячись, як синьо-жовті птиці сідають на дитячі долоні, думає, що то таки мусять бути лебеді. І що поколоти пальці одним із чарівних веретен зі старої шафи — не така вже й погана ідея. Зрештою тут вже сто літ не бачили справжніх принців. А вона аж ніяк не донька короля. _______________________________________ Дантес якось казав, що я ніяк із казок не виросту. Ну, у якійсь мірі це так 😅 Трішечки чорнушного магреалізму вам. А ще у мене з'являється погана звичка робити у своїх замальовках посилання на свої ж вірші. Хто впізнав — чесно, це випадковість)

ID: 822889
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.01.2019 22:26:42
© дата внесення змiн: 29.01.2019 18:49:57
автор: Akvarel'

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (35)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

yaguarondi, 28.01.2019 - 00:01
Мертві граки, омела в серці.. А так гарно читається, легка і світла річ 12 16 give_rose
 
Akvarel' відповів на коментар yaguarondi, 28.01.2019 - 00:07
Дякую! Ну куди ж ми без світла, пропадем smile Навіть якщо граки й омела. Тим паче))
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  ревнувати
Ксенія О: - Кохати через край
Синонім до слова:  ревнувати
Genyk: - Очманілювати
Знайти несловникові синоніми до слова:  ревнувати
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  дерево
Genyk: - ПТАХОДІМ
Знайти несловникові синоніми до слова:  дерево
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Звичка
Юхниця Євген: - Супер!!! Дуже цікаві у всіх слова!́
Синонім до слова:  звук
Genyk: - Тишорух
Синонім до слова:  зайнятість
Genyk: - Часоповинність
Синонім до слова:  звук
Master-capt: - Тон. Нота. Грім. Відлуння.
Знайти несловникові синоніми до слова:  пульт телевізора
liliylo: -
Синонім до слова:  зайнятість
Svitlana_Belyakova: - убивця часу
Знайти несловникові синоніми до слова:  зайнятість
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  звук
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Звичка
Cвітлана: - ритуал
Синонім до слова:  Звичка
геометрія: - надбання
Синонім до слова:  Хліб
anna zakohana: - пшонка :D
Синонім до слова:  Хліб
anna zakohana: - житник
Синонім до слова:  пристосуванець
Лісник: - слимак
Синонім до слова:  Хліб
Юхниця Євген: - Запечена пшеничка
Синонім до слова:  Звичка
Анна Клименко: - марутня
Синонім до слова:  Хліб
Анна Клименко: - сонцекруг
Синонім до слова:  Звичка
СУЛ: - практика, манери, стиль...
Синонім до слова:  Звичка
Ольга Ратинська: - Приліпучка
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Нові твори