ДИВНИЙ СОН
Прийшов знов спомин болісний у сні
Стривожена душа завирувала
Лилася ніжна пісня у вікні -
Мене немов би в гості закликала.
Для чого ти знов душу позвала ?
Вже не вернуться наші дні колишні.
Але солодко так рида душа.
Бо там ізнову розцвітають вишні!
І крила наче виростають враз
Коли заходжу в хату ту, знайому.
Немов п’янію: не іду - лечу
І серце стугонить: «Я знову вдома».
Ще й пісня зве та душу полонить.
І хочеться побачить "хто ж там грає"!
Та вітер Білим Конем вже спішить
Від мене ту людину заховає
Чи то не Ангел в хаті тій живе?
Крилами закриває сумно очі.
Та грає так, немов ізнов у Рай
Забрати душу мою грішну хоче.
То забирай же, що тепер вдіяти.
Бо вже віддати я давно збираюсь
І душу й серце - хаті рідній тій,
В яку у сні ,мов в Рай , я повертаюсь.
Прийди до мене спомином у сні,
Бодай у сні , хоч на одну хвилину.
Заграй рідне, хороше щось, у дні
Коли весна розбудить Україну..!!!
Анфіса Букреєва-Стефко
