Чого ж ти доле так пожартувала?
Навіщо кохання оте запізніле,
З осіннім листом послала ти мені
І в душу мою назавжди помістила?
Чого ж ти доле, та така є зрадлива,
Чому кохання це так пізно прийшло.
Воно спокій в душі моїй забрало,
А взамін лиш тривогу мені додало.
І все ж таки доле ти милосердна
Хоч і пізно нас обидвох поєднала,
І молодість нашу забрала давно,
Та взамін нам любов щиру дала.
Чого ж ти доле так пожартувала?
Навіщо кохання оте запізніле
З осіннім листом його ти послала ?
Скажи? Де ти так довго-довго блукала?
Щось тут не так! Чого злословите?.. Що доля пізно щастя Вам подарувала? А воно могло і мимо пройти!.. Моліться і дякуйте цій долі чи випадку, що така удача впала прямо на Вас...
Удачі Вам в цій справі!.. ...........
Та то просто, як то кажуть, літературний герой. Але ви праві потрібно при нагоді
дещо змінити. Я собі уявив, що ніби чоловік має сім*ю, а тут біс штрикнув під ребро...