так щільно ліг ще не торішній сніг_
блукає вітру сміх, шукає ради_
крізь зайвих слів подертися шаради,
стискаючи колючий оберіг
в зігрітих кров’ю янгола долонях_
ці лабіринти в білому полоні_
ці штучні діаманти щастя сліз_
це час чи іній криє нині скроні,
вальсують тіні, виє ніч осани,
пустий екран / скрип вічності коліс_
так щільно ліг ще не торішній сніг,
себе чи переміг в нерівній битві,
йди по слідах_ по колу ці гонитви,
замерзлий жах / іскристі ікла стріх,
важкий пульсар звіриної молитви_