А на душі давно так не було –
Самотньо, пусто і безперспективно…
В тривожних думах поселилось зло,
І лиш печаль там кашляє надривно.
І думки звичний, радісний зигзаг
Враз вирівнявся в нитку безнадії.
Наткнувшись на проблем архіпелаг,
Загнав у недосяжність плани й мрії…
По логіці – за обрієм фінал,
Що мав би сяяти надією новою,
Та щось непевність знову править бал,
Закривши зорі страху пеленою…
Наталочка,печаль,одиночество,страх и всё такое -
это плохие"друзья",так что,ну их!...
всё пройдёт и это тоже!
Так всё до боли знакомо...((
лучше по чаёвничаем...))
очень душевно и грустно.
Пусть в душе твоей всегда светит солнышко!!!))
ЮНата відповів на коментар СОЛНЕЧНАЯ, 28.01.2019 - 17:54
Дякую Вам, Наташа, за таку високу оцінку. Дякую за розуміння. Закрадається думка, що не лише мені випало переживати подібні відчуття... Зі святами Вас!
Усе в житті минає, минеться й це... Тільки... допоможіть собі трішки... можливо саме віршами... Заходьте до мене на частівки, може вони Вас розрадять..
Я в захваті від ваших творів..Почуття такі як у цьому вірші знайомі..але не піддавайтесь..потрібно просто пережити такий стан..Ви - красива, ви -талановита, таким чуттєвим людям важко..але вірте в краще і в божу мудрість..і все буде добре
ЮНата відповів на коментар Tanita N, 10.01.2019 - 20:15
Безмежно Вам вдячна за таку щиру участь... Спасибі за підтримку, вона дуже цінна. Рада Вам!
Tanita N відповів на коментар ЮНата, 10.01.2019 - 23:18