Спустошена душа.
Їй бракує тепла й розуміння,
У ній проросло гріховне насіння.
Та хто з нас без гріха?
Кожен потребує любові й тепла.
А хто, як не Божий син
Так добре знає
Наші серця.
І хай ті серця
Наповнить радістю
Народжене Дитя.
Різдво єднає нас з тобою.
І хай не втішається
Кривдник нашою бідою.
Він сам собі вирок виносить.
О! І його серце
Любові просить
І прощення у Господа
Благає, бо
Життя у собі він не має.
Рожденному на сіні,
Дитятку Божому
Ми поклонімось,
Й самі з собою
Примирімось, бо
Злоба, ненависть і лють
Сльози покаяння
Не проллють.
Дитятко Боже
Ті сили дає,
Лиш не кожен
Вірить у те.
Хтось розраховує
Тільки на сили свої
І так проживає ті дні.
Серце без любові холоне
І душа черствіє.
Жорстокосердя те
Людину в нас вбиває,
І злий звір в душі оживає.
А любов нас і той світ міняє.
Хто серця для любові відкриває,
Той таємницю Різдва відчуває.