Kрішна Джанардана* світом крокує - хмара кольору змін:
Здійнявся вихор - друже, ти чуєш? - блукають вітри за ним.
Під пісню флейти бансурі* в лісі забудеш, хто ти такий;
Bсі поруч - люди і звірі дикі, правителі й пастушки́,
Жона чи муж, божество чи демон - в обіймах майї* усі,
Гра Бхагавана*, омана-дзеркало, медом солодким - сміх.
Bесь світ - перо павича у волоссі лукавого юнака,
Браслет на нозі, вібхітака*-кості, мушля його дзвінка.
Чаклує місяць, тече Ямуна*, мелодії плин стрімкий -
Cплітає всі шляхи в візерунок невпинна хода віків.
Час Калі* випав: гравець небесний - він любить сутінки, знай:
Hа захід - сонце, гримлять колеса, у полум'ї небокрай.
A там, де Врінда-ван* вкрив мовчанням найбільшу із таємниць,
Kpyжляють гопі* навколо Шьяма* мов рій бджолиний - дивись:
Барвиста мандала розквітає де він залишає слід -
Крадій сердець, сорому і сарі тут над царями стоїть.
Ріка бурхлива стопи торкнеться як вірний і вічний змій,
Безмежні води шукають берег, де бог дім знайшов земний.
Наш Канха* знову сидить на гілці, як ніби часу нема:
В усіх негодах вісь світу вистоїть - ти тільки її тримай.
Бог чорний, юний, бог танцю й посмішок,
Бог щему в серці і мрій нічних:
Він завжди в мандрах, він завжди поруч -
Тільки не прожени.
Грай - душам нагим,
Грай - сором дрімає:
Чари прадавні -
Ніжність пітьми.
В воді замуленій квітне лотос - чи ж мало на світі див?
В росі пелюстки - мов Ушас* дотик, цей світ до сліз молодий.
Молоком-маслом той наспів ллється - кому потрібні слова!
З усіх інструментів найкращий - серце, тільки не забувай
Цей танець пальців - клапан за клапаном, вуст натягнутий лук -
Закляте коло - до ноти нота, лиш голос бринить навкруг.
Туласі* листя - гірлянда чиста; намиста живе тепло
В долоні пустить коріння - лісом густим бетон розколов
Цей ритм, зухвалий та безтурботний - сандалу і куркуми
Сліпучі пахощі, колір пекучий в сіре життя прийми.
Сурмить у мушлю над полем бою той, хто війни не хотів;
Ввір колісницю рукам надійним - і шляхом широким світ
Під ноги кинеться - цей візниця все знає краще за нас.
О, Чакрадхаро*, о, Сатьяврато* - де радість твоя, як згас
Твій погляд, повний сузіp'їв іскрами - де та флейта тепер?
Все шкереберть, тільки десь далеко у срібнім сяйві завмер
Святий потік, пастуха заслухавшись - лиш не питайте, де:
Там силует - ескіз безіменного - нас до себе веде.
Там божество відкидає маски - та не злякайся, дивись:
Слід Радхи*. Знову дзвенять прикраси. Ми носимо Врадж* в собі.
Бог преми* чистої й ками-пристрасті -
Весна, ти знаєш, зрівняє все.
Бог-баламут в океан застиглий
Злато-зерно несе.
Грай - сонце вночі,
Грай - місяць опівдні;
Тінь-пересмішник -
Брама й ключі.
Джанардана - Баламут, один з епітетів Крішни
Бансурі - вид бамбукової флейти
Майя - ілюзія, чари, цей світ.
Бхагаван - господь.
Вібхітака - горіхи цього дерева в давні часи використовувалися як гральні кості.
Ямуна - священна ріка
час Калі - калі-юга, епоха, що почалася після завершення подій Махабхарати. Калі, який тут мається на увазі - демон, а не Богиня.
Врінда-ван - ліс Врінди, де Крішна любить проводити час.
Гопі - пасту́шки.
Шьям - Темний (кольору темної хмари), Крішна.
Канха - Прекрасний, знову ж Крішна.
Чакрадхара - Той, що тримає диск, Крішна
Сатьяврата - Той, чиї клятви істинні, знову ж Крішна
Ушас - Богиня-світанок.
Туласі - вид базиліку, священна рослина Вішну.
Радха - кохана Крішни, за деякими авторами - друга половина Божества.
Врадж - регіон, де народився й виріс Крішна.
Према - самовіддана, піднесена любов, те ж, що й агапе.
ID:
819839
Рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата надходження: 01.01.2019 23:59:03
© дата внесення змiн: 02.01.2019 17:35:32
автор: Polemokrateia
Вкажіть причину вашої скарги
|
харе крішна харе крішна
Цыкавий текст! 
