Іграшки стоять біля ялинки,
а чи на свято купував собі,
про яку іграшку подбаєш
і чи всі іграшки твої?
Невже серед старих запасів
хтось вибере і знов повісить
стару надщербленую кулю,
якій давно слід у минуле?
Але та куля не сама,
іще там іншая була,
що розбиватись починає,
кругом уламки розсіває.
Але як дружно захищатись,
тоді союзник стане дбати,
тоді та іграшка стара
лиш розіб’ється і нема.
Аж ось уже вона упала
і так осколки розсипала,
а може тут наче у казці
із вітром полетіли скалки?
Кому до ока потрапляли,
тоді брехнею закривали,
кому потрапили у серце,
то стало льодом і замерзло.
Ми ті скалки позбираєм
і їх швиденько замітаєм,
щоби вони не політали
і у людей не поціляли.
Їде до нас Новий рік,
він із Томосом прибіг,
синьо-жовтая зима
сніжком густо засіва.
А може і не сніжком,
але будемо разом,
як разом усім стояти:
чужий світ перемагати!
28.12.2018.
Карикатура Олексія Кустовського:
https://www.radiosvoboda.org/a/29487428.html?fbclid=IwAR2FBWhA2fEKmrnCDedNPTYupKS-JSja9lOLMJ4aMiPCqezF4vU0vDu61gw
