У журбі, розцвіли мальви біля хати,
Схилили низесенько голову до землі.
і Сиротою залишилась стара мати
Втратила єдиного синочка на війні.
Тужу за тобою ,синочку-Ангеле мій!
більш ніколи не прийдеш додому ти...
вже цвіте весна ,чую повсюди голос твій!
мальва сохне, в'яне від небесної сльози.
О не плач ,не ридай -моя голубко сива!
Що не повернувся, із бою мене "прости!"
Поглянь, як побивається ластівка мила,
і Несе тепло на крильцях вісточку весни.
Із божої ласки,я цілющий дощ пролл'ю...
Зігрію, сонечком тепла полум'ям любові...
Ти знаєш ,рідна матусю тебе я люблю!
Цілую , руки у пісні в кожнім слові.
Я віддав, життя за Україну рідний край,
Пролили ,кров мої сестри і побратими...
Прийде, перемога до нас у квітучий май....
на спаленій землі зазолотіють ниви.
Люба, нене вийди в літній садок навесні
солов'ї тобі піснями відженуть печаль.
Мамо, я не вмер ...Ангелом живу на землі.
колишу твої сни, щоб розвіяти твій жаль... . .
. .
