Нейде у голову нічого,
окрім кривавої війни.
Куди неглянеш засторога,
чекай ще більшої біди.
І від майдану до сьогодні,
день не минає без біди.
Померли хлопці у облозі,
убиті -хоч ще зовсім юнаки.
Війна,брехня все полонили,
стіну зробили між людьми.
Як що неубили то зломили,
і всі в страху від клятої війни.
А хочется усе перемінити,
а хочется тепла на серці і душі.
Так хочется у злагоді вже жити,
в гармонії і душевній теплоті.
Я точно знаю так воно і буде,
життя до ладу доведем.
А про життя тяжке-минуле,
про не гаразди й не збагнем.
Надію на оце все маю,
що і до цього доживу,
Я так цього з людьми чекаю,
я так до цього вперто йду.