Не люблю відлигу у природі,
А тим більше ту, що у душі.
Без мого запрошення приходить.
Ще і вперемішку ці дощі.
Я люблю, щоб все було, як треба:
Щоб мороз зимою й білий сніг.
І нема в дощах тоді потреби.
Нащо оці краплі взимку з стріх?
Ось і зараз сніг потрохи тане,
Жебонять про щось малі струмки.
Та весна від цього не настане,.
Незабаром буде навпаки.
Збій в природі, все перемішалось.
Я ж стабільність у житті люблю...
Думка ось така в душі закралась,
І від неї я не відступлю...
ПОВНІСТЮ Вас ПІДТРИМУЮ! Уся Україна чекає СТАБІЛЬНОСТІ....і не лише в природі....а щоб було за що перезимувати...і не боятися, СТАБІЛЬНИХ морозів)....не боятися, що не вистачить грошей на опалення...а так, люди в селі моляться, щоб НЕ БУЛО морозів...і щоб вистачило пенсії на те опалення...ну та мене кудись не туди понесло))....а вірш ДУЖЕ КЛАСНИЙ!
Не люблю відлигу у природі,
А тим більше ту, що у душі. Правда, ми внутрішньо не готові до таких природніх катаклізмів, а вони настають попри наші небажання цього.
Чудово,Надійко!!!
Збій в природі, все перемішалось.
Я ж стабільність у житті люблю...
Думка ось така в душі закралась,
І від неї я не відступлю...
ТОж любимо зиму і її стабільність!!!
Хай не ховає зимонька красу...
Розчесує білявую косу...
Успіхів Вам!!!