День немов з кришталю лиш торкни задзвенить переливом,
Біла казка спустилася з неба на землю до нас.
Знов ворожить Зима, і народжує марево – диво.
Вітер грає натхненно діставши старий контрабас.
Засніжило дороги, співає – порипує сніг.
І спішить Миколай з подарунками до дітвори.
А за ним рік Новий стане впевненно вже на поріг,
Тільки, що принесе він у хати до нас і двори?!
Нам не треба багато… Лиш мир дай один на усіх.
Щоб сини переможцями з сходу живі повернулись..
Щоб здоровий вже глузд божевілля людське переміг,
Щоб ординського подиху всі ми нарешті позбулись
Нам не треба багато… Лише Україну спаси!
Дай господаря мудрого Ненці моїй Батьківщині,
Щоб не рвали її прокремлівські продажнії пси,
Як Тарас наш хотів зажили щоб у дружній родині.
