Мінорні гами грає за вікном,
Грудень холодний і безсніжний,
Породжує в уяві знову твій,
Давно забутий голос ніжний.
Вертає спогад у спекотне літо,
Безжальний подих лютої зими,
Малює в пам’яті чарівну казку,
Де принц з принцесою: це –ми…
І колисанку заспіває мені вечір,
Вертаючи нас знов у літню казку,
Коли ти відібрав у мене серце,
Подарував мені безмежну ласку.
І оживуть ті почуття шалені,
Що залишили слід в душі - страждання,
Та в почуттях – це зовсім не біда,
Без нього не буває і кохання.
2000
Так, так. Ви праві.Вік дійсно не впливає на кохання. Вплинути може те, що нам іноді доводиться пережити на віку. Я нажаль, як будь який поет, не змогла чогось не помітити ідучі по життевих калюжах...Звідси страх...Але я вірю в краще.
головне вірити 
