Всім доброго часу! В цій замітці мова буде йти про те, як я 25 листопада їздив в місто Бурштин. Не міг проігнорувати запрошення милої дівчинки Саші, яка колись підняла мій настрій декламацією декількох моїх "Віршів в Куточку" на Ше.Fest в Моринцях 2017 року.
Звісно, що у будь-яких мандрах важлива дорога. Добирався на місце призначення я автоспином. Виручив мене батько трьох чудових дітей на зеленій машині. Розповім вам маленьку смішну історію про наймолодшого хлопчика, який говорив, що в нього болить живіт. Коли запитали в чому причина, вия'вилося, що живіт в дитини болить, бо потребує "Колу". Виявляється, цей напій вилікував біль в животі лише своєю появою в машині. Мало того, не тільки живіт, але й головний біль старшого сина зник одразу після ковтка цього чудо-напою.
Їхати в товаристві дітей - це завжди класно. Особливо, якщо за вікном йде дощ і ти не мокнеш, як собака на трасі.
Приїхавши в Бурштин, мене одразу зустріла Саша і її мама. Завели до себе додому і пригостили чаєм із солодощами. Практично одразу я зацінив не тільки чудовий прийом, але й стіну, яка розписана різними творчими людьми, які були тут в гостях. Я також залишив свій автограф, цим самим підмазався до слави великих. Виявляється, що мама в Сашки робить надзвичайні в'язані речі. Коли я помітив чудового м'якого зайця, аж жаба почала тиснути. І де були раніше такі іграшки?!
Повернуся до теми міста. Екскурсію Бурштином мені провів Тарас Марищук. Особисто мене місто дивує "висотою" будинків та відчуттям шахтарського східних містечок, які відвідував у минулому.
Безпосередньо захід пройшов без пафосу і пластмаси. Ніяких офіційних промов, лише поезія та цікаві розповіді. Був тут і вільний мікрофон, тому я мав можливість почути місцеву молодь.
Назад добирався маршруткою.
Мій гонорар по моїх підрахунками вимірюватися солодощами, соком і оплатою зворотної дороги, а ще коштами від продажу книг.
P.S. Бурштинову жилу я так і не знайшов. Можливо, пощастить в наступній поїздці.
З повагою, Богдан Кухта
27.11.2018
