Чому так буває,
Що день догорає,
І ніжність тікає із рук?
В душі холодає,
І сонце сідає,
Лишаючи присмак розлук...
Чому помирають
І не воскресають
Від болю розбиті серця?
А душі латають,
Теплом огортають
Молитви до Бога-Творця?
Чому так буває,
Що правда зникає,
І свіжа брехня на столі?
Чому хтось вбиває,
А хтось захищає,
Хтось пішки, а хтось на коні?
Чому хтось чекає,
Щодня виглядає,
Хоч знає, що він не прийде?..
А хтось відпускає,
Добро розсипає,
І кужіль надії пряде...
Чому без розлуки,
Душевної муки
Немає на світі життя?
Сердець перегуки
Вібрують, мов звуки,
А потім летять в небуття...
Чому? - Я не знаю,
До сонця злітаю,
А потім лежу на снігу...
Сніжинки лапаю,
Повітря вдихаю,
Тамую життєву жагу...
Питання лунають,
У небо злітають,
І зморшки біжать по чолі:
Навіщо вмирають?
Навіщо страждають?
І сльози течуть по землі?!
***
Так, звичайно, але люди завжди питатимуть " Чому саме так?", це просто питання- роздуми... Чому ми живемо? Навіщо? Для чого? Кожна людина сама знаходить відповідь Дякую Вам щиро за відгук!!!
серденько, людина завжди задає ці питання. Така філософія життя...
Дуже багато в житті запитань,які легко задати і на які дуже важко відповісти! 
Дякую Вам щиро за відгук!!! 
Риторичні питання Ваші, дорогенька! Бо - живемо і дихаємо... 
