Нашій...
Рідненькій!... Вкраїнська мова – не лише для кухні,
Вона – у серці… і глибинах знань
О, скільки ворогів її оглухло!
О,скільки в душах мук, розчарувань!
Вона усотана дитям від мами
Разом з грудним, цілющим молоком…
Вона – як материнське оригамі:
Її з душі не виб’єш… й молотком!
Вкраїнська і санскрит – немов близнята –
Родились враз… І не в багні боліт…
З вершечків вітровію зняті,
Щоб в майбуття втокмити свій політ!
Санскрит як закарваш* для індуїзму
Втонув у фіміамній млі церков,
Вкраїнська ж – войовнича, як залізна –
Звільнялась від кайданок і оков!
Козацький дух підтримувався мовно
Із уст Нечая і Залізняка,
Як ворогів – «братів» своїх некрових –
Із Рошу** гнали... Мова ось така!
За неї йшли в атаку бандері́вці,
Вмирали Йвани в Другу світову…
В історії, на траунійій доріжці
Тлумила біль й вощила тятиву!
Не вмерла мова в карцерах “гестапо”,
Як помирав за неї гордий Стус.
Борців за правду гнали по етапу –
Та зради мові не було спокус…
В часи нові за матернім*** інстинктом
Ділили нас на рідних і чужих,
Щоб досягти покори в “сиротинці”,
У душах мас плекали мовний “жмих”. .
Та не вдалося їм… Уже й не вдасться
Із мовних чвар влаштовувать жнива!
Всім нечестивцям, котрі прагнуть власті:
“Та мова є!
Відроджена!
Жива!”
Й державна вже – далеко не на кухні,
Вона – в прицілі лінгвістичних знань.
О, скільки ворогів рідненької потухло!
О, скільки гріховин!
І –
покаянь!..
9.11.2018
_________
*Обшлаг, чохол, кобура.
**Русь в окремих джерелах часів Середньовіччя.
***Тут в значенні "матерня", рідна мова.
Прошу вибачення перед друзями, котрі прокоментували цю важливу для мене річ! За невідомих причин всі коменти і відповіду на них безслідно зникли. Чекаємо на "швидку допомогу-103" сайту...
Сильний вірш, Олексо, про Мову! Неперевершений!
Мово! Ти дивись - я на колінах
І за всіх благаю і прошу:
Ти прости нас лише в тому винних,
Що не завжди берегли красу.
я люблю укр. мову повірте, але питання риторичне - чи рідненька? поляки її так перемарафетили, що і не впізнаєш... подивіться в староцерковні тексти (де збереглася рідненька і яку нині викинули з нашеньського церковного вжитку) чи почитайте в оригіналі "слово о полку Ігоревім" - закінчення і багато слів з того лишилося в рос. і білорус. мові - в нас же багато викинуто і замінено на польські ( скоро будемо пшекати чи на ідіш спілкуватися, тому що в літ., мовн, і політ., істор. Ін-тах засіли пол-ки з єв-ями і творять наше вчора і сьогодення, а ми покірні вівці). Наші корінні слова - судьба, полоса, сахар і т.д. стали русизмом і суржиком та і Русь - нині суржик перемарафетили на Україну, а тепер торгують нами і нашою історією....
- пробачаюсь за шквал емоцій зрання, - болить - і хто ми є коли коріння древньої Русі в нас відпилюють, а наші поводирі за це і ще й мзду отримують?...