Не гонися за двома зайцями,
А то жодного не впіймаєш.
А ти як гадаєш?
Задовільняйся малим
І не будеш таким злим.
І життя буде гарним,
Коли щастя своє ти
Зможеш втримати,
Адже від тебе
Воно надумало тікати.
Щось не сподобалось
Йому.
А ти спитай у себе
- Чого тобі, душе,
Так багато треба?
І комора твоя повна,
А душа голодна.
І радості життя
Уже не відчуваєш,
Постійно про статки
Лиш дбаєш.
І так вже привик.
І топче душу
Той захланий черевик.
А душа та стогне і кричить
- Дайте но ще пожить!