Далось взнаки оце вікно,
До нього тягне, як магнітом.
Про що нагадує воно?
Чомусь згадала я про літо.
Надворі осінь, та забула,
Вдивляюсь пильно у вікно..
Якусь мелодію почула.
Згадала: чула десь давно.
Там вітер проситься у гості,
Гойдає штори раз - по - раз.
За тим вікном усе так просто.
Ледь чую я уривки фраз.
А потім тиша, якийсь спокій,
Мабуть, смакують там вино,
І в ноті цій такій високій,
Стелилось щастя, як руно..
Мабуть, трималися за руки..
О щастя! Ти не підведи.
Не доведи їх до розлуки...
Залишся з ними назавжди...
В чуже я щастя заглядаю..
Та, ні, не заздрю... Просто так.
Моє десь теж іще літає,
Та я діждусь його, однак...
-----------------------------
( Третій вірш про вікно) ))
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791745http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762789
Дякую,Надійко,і за гарний вірш про вікно,і за те, що нагадали і про мої вікна; десь ще в 2016 році,18,19 і 20 січня я їх виклала у КП під назвами: "Моє вікно" з позначками 1, 2, 3. Ось тепер і Ваші всі перечитала, і свої, та й від усіх задоволення дістала...
) Так, Сонечко, у Вашому вікні, як в дзеркалі своєї душі, чи хоча б у вікні потягу - дивишся в нього і бачиш цілий букет нових тем для творчості....тому, наснаги Вам на 4-й, 5-й.....n-й твір про вікно!)А твір - ЧУДОВИЙ! І лірика кохання завжди буде нас надихати на нові твори!