Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: КАЗКА ПРО КОРОВУ, ПСА, КОТА ТА ГУСАКА - ВІРШ


Крилата: КАЗКА ПРО КОРОВУ, ПСА, КОТА ТА ГУСАКА - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 3

Пошук


Перевірка розміру




КАЗКА ПРО КОРОВУ, ПСА, КОТА ТА ГУСАКА

В одному домі у селі жила баба Параска. На літо до неї з міста приїжджав онук Миколка з міста, щоб тут, у селі зустрітися з друзями, з якими він ріс, поки не виїхав з батьками до міста. Тримала баба корову Товстуню, кицю Нявкотуню, пса Буркуна та гусака Шипуна. Товстуня бабці молоко давала, Шипун пір’я, Нявкотуня миші лапала, а Буркотун охороняв подвір’я та дім. Господиня (з Миколкою у літній період) їх годувала, тепле житло їм давала. Тварини були їй вдячні, слухались і завжди трималися купи – вчотирьох гуляли, пісні співали, у «Лови» чи у футбол грали старим подряпаним м’ячем, який віддав їм Миколка минулого року, коли йому мама купила новий. Дружбі, яка була між тваринами у цьому дворі, заздрили всі сусідські тварини: корови, кози, пси, коти, гуси, качки, індики і навіть миші та голуби. Якось зібрались на пасовиську бик Ревун, собака Хруня, що жили по праву сторону від баби Параски у тітки Васелини, кіт Дряпун, індик Стрибун, що жили по ліву сторону від неї, у тітки Гасі, та й стали думати над тим, як розвалити дружбу мешканців баби Парасчиного обійстя. Думали, думали та й придумали. Кожен з тих, що зібралися на пасовиську, мав виманити одного із підданих Параски. Бик мав принести корові букет квітів і запросити її на вечірню прогулянку до річки Березниці, що текла за три кілометри від її дому. Кіт мав купити два квитки до лугового театру і повести кицю на концерт цвіркунів. Хруня мала запросити Буркуна на вечерю при свічках до єдиного в селі кафе «Ластівка», запросити його на бульйон із м’ясом. Індик Стрибун придумав повести Шипуна до магазину «Секондхенд» ближче до вечора. Туди після обіду мали завезти новий товар – верхню одежу, гусак міг вибрати собі якусь шубу, за яку платитиме Стрибун. Як домовились, так і зробили. Дружня четвірка швидко розлетілась, ніхто не міг встояти перед заманливою пропозицією, зробленою їм. Кожен із підданих баби Параски погодився провести вечірній час у товаристві свого сусіда. Коли надворі почало темніти, пішла господиня до хліва і взялася за голову – ні корови, яку треба було доїти, ні пса, який мав охороняти дім, ні кота, який повинен був миші ловити на подвір’ї, ні гусака, якому треба було общипати пір’я, не було. Гукала, гукала, ходила довкола дому, поза ним, - нічого це не дало, як у воду канула її до цього слухняна та дружня четвірка. Під ранок, правда, знайшлися, самі прибули додому. Вишикувалися перед ворітьми. «Хочу їсти, пити!» - ричала корова. «Хочу молока», - стогнала киця. «Хочу кістку і, бажано, з м’ясом», - скавулів пес. «Хочу зерняток хоч би з кулак», - шипів гусак. Вискочила господиня. «А…, їсти хочете? – спитала. – Де ж ви були всю ніч?» «Ми… ми… , - промичала корова. «Не раби!» – закінчила думку киця. «Маємо право на власне життя», - додав пес. «Так! Так!» – підтвердив гусак. «Ага! Маєте право! Ну, то ідіть собі від мене і живіть, як хочете, за своїм правом», - мовила пані Параска і зачинила за собою спершу ворота, а потім і двері дому. «Що будемо робити?» - спитав Шипун. «Та підемо на луг, там щось собі знайдемо з їжі» - мовила корова. До перших холодів перебивалась четвірка, як могла. Корова та гусак жували траву, якої ставало все менше й менше. Кіт миші лапав, кількість яких теж зменшувалась. Найгірше було псові, той не міг собі нічого знайти. Тож став підлещуватися до пастухів, поки ті пасли корів, навертав парнокопитних до гурту, і за це вони інколи давали йому кусень хліба чи миску молока. Буркотун помітно схуд. Та і решта виглядали не дуже. Брудні, схудлі. Ще й почали кашляти, бо спали надворі, де було холодно вночі, тож застудились. Якусь лікувальну траву їм приносила, коли знаходила, корова, та вона мало допомагала. Коли вдарив перший мороз і випав сніг, друзям стало ще гірше. - Як ми тепер будемо? У баби так тепло було у хаті біля печі, – сказала киця й заплакала. - Треба до нашої господині вертатися, - мовив пес. - Та чи схоче вона нас прийняти? – засумнівався гусак. - Не відомо, але треба спробувати щастя, - вставила своє слово корова. - Згода! – мовили всі в один голос. - Але треба прийти до господині з подарунком, щоб якось задобрити її, - зауважив гусак. - Так, - погодилися всі. Корова мала трохи насушної трави, яку сховала про запас, на чорний день під горобиною. Друзі допомогли збити її до купи, зв’язали знайденим шнуром та й закинули подрузі тюк на спину. Гусак нащипав з кущів кілька грон глоду й калини, кинув до торби, яку знайшов на пасовищі, поніс бабі на ліки. Пес вирив зі сховку підкову, яку знайшов ще влітку біля річки – подарує господині на щастя. Киця руту-м’яту витягла з дупла верби, що її нарвала ще до приморозків, дасть бабці, щоб та чай собі з неї варила. Підійшли четвіркою з дарами до брами, стали гукати господиню. Та почула, вийшла з дому. - Чого прийшли? Опустили голови. - Ну, говоріть. - Хочемо повернутися до вас, наша господине, - мовила корова. – Холодно дуже надворі, застудилися ми. - Пробачте нас, - пропищала киця. - Ми неправильно вчинили. Пішли, не спитавши дозволу, і замість того, щоб вибачитись, зухвало говорили з вами, - проскавучав пес. - Ми усвідомили свою провину. Пробачте нас, - на сам кінець прошипів гусак. - Ну, якщо ви усвідомили свою провину, розкаялись, то так цьому й бути, пробачаю вас. Повертайтеся. Бабця Параска відкрила браму. Всі тварини радо зайшли на подвір’я, поклали перед нею свої дари.. Господиня нагодувала блудників, напоїла і спати вклала. Й зажили усі так, як і раніше – дружньо та весело. Корова молоко давала. Пес дім сторожив. Киця миші ловила. А гусак пір’я нарощував. Баба їх любила. А Миколка, коли приїхав з батьками до села на Різдво, подарував на радощах тваринам, які повернулись, шайбу і чотири хокейні ключки. За два тижні, поки гостював у бабусі, навчив їх на невеличкому ставку, що був колись дідом викопаний у кінці городу і блискотів, як люстерко до сонця, грати в хокей. Більше нікого з чужих не слухали бабині підопічні, а тільки свою господиню. Вони щодня дякували їй за опіку над ними.

ID: 810734
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 20.10.2018 20:30:37
© дата внесення змiн: 19.07.2019 20:37:34
автор: Крилата

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (173)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ніна Незламна, 21.10.2018 - 16:00
12 12 Гарна казка!. Діткам бубликів в*язка. А Вам спасибі, повернули в дитинство!.Гадаю діткам теж сподобається. Успіхів Вам! friends flo36 flo26 21 22 22
 
Крилата відповів на коментар Ніна Незламна, 21.10.2018 - 20:38
Дякую, Ніночко. Добра вам! 16 21 39 give_rose
 
Крилата, 21.10.2018 - 15:31
Щойно відредагувала казку. Читайте, друзі. smile
 
Цікаво й повчально для діток.А також і для дорослих. give_rose
 
Крилата відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 21.10.2018 - 13:22
22 21 give_rose
 
Крилата відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 21.10.2018 - 13:21
16
 
Чайківчанка, 20.10.2018 - 22:09
friends give_rose
 
Крилата відповів на коментар Чайківчанка, 20.10.2018 - 22:10
Дякую. flo06
 
Чайківчанка, 20.10.2018 - 22:09
friends give_rose
 
Чайківчанка, 20.10.2018 - 22:09
friends give_rose
 
Чайківчанка, 20.10.2018 - 22:09
friends give_rose
 
геометрія, 20.10.2018 - 22:05
Гарна і повчальна казочка,Любо! 12 16 a3 a35 a32 a41 flo08 13
 
Крилата відповів на коментар геометрія, 20.10.2018 - 22:10
16 Дякую. 45
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Нові твори