Як боязко писати про святе,
Не модно про високе нагадати.
Та прийде час, і вся земля
Про Бога правду мусить знати....
Щиро вдячний Вам за прекрасний вірш!
СВІТОГЛЯД
«свою нудьгу переливала в свою дитину» Т. Шевченко
З чим ми йдемо в широкий світ,
І що дізнались ми про нього,
Щоб помилок минулих не творить,
Коли безумці починали з руйнівного.
Були такі, що руйнували все «старе»
Не вміючи нового будувати.
Змітали все, що на шляху,
Аби у темряві і злиднях панувати.
Світогляд – це осмислені знання.
Співзвучні з тим, що ми надбали.
Це звички, поняття від мами,
Шкільний багаж, і з нашого буття.
Від прадідів багато нам дісталось:
І зло і праведність змішалися в одно.
І ми надовго в темряві зостались,
Нас «серце найлукавіше» вело.
До нині ми роздвоєні, убогі…
Наука нам – сумний авторитет,
Бо професори визнати не здатні
Хто ми і звідки взявся світ.
Освіта нині додає безумства;
На розуми дітей страшний тягар:
Спотворені знання без Біблії про Бога,
І на довершення марксистська маячня!
У цім вертепі філософія – спасіння,
Тому у неї панівні права:
Розповідати непристойні небилиці…
Просвіта і «лік без» - її межа.
Байки, традиції, легенди
Утримують чудово простаків.
Єдиний засіб глитаям сьогодні –
Про демократію всесвітній міф!
СВІТОГЛЯД узагальнені знання - повсякденні, або життєво-практичні, професійні, наукові. Чим солідніше запас знань в ту або іншу епоху, у того або іншого народу або окремої людини, тим більше серйозну опору може отримати відповідний світогляд. Наївна, неосвічена свідомість не має в своєму розпорядженні достатніх засобів для чіткого, послідовного, раціонального обґрунтування своїх поглядів, звертаючись часто до фантастичних вигадок, звичаїв.