Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: Казка "КОТИК БІЛА ЛАПКА" - ВІРШ


Крилата: Казка "КОТИК БІЛА ЛАПКА" - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 8

Пошук


Перевірка розміру




Казка "КОТИК БІЛА ЛАПКА"

Котик Біла Лапка з’явився у дворі Ромчикового дому під кінець літа. - Дай мені, хлопчику, хлібця, будь ласка, - попросив рудошерстий, коли хлопчик, повертався зі школи. - Не маю зі собою. - То винеси з квартири. Я дуже голодний. Від учора нічого не їв. - Гаразд. Подивлюся, що там у нас є і щось тобі винесу. Прийшов Ромчик – мами-тата немає, на роботі, тільки бабуся на кухні порається. - Мий руки, переодягайся і сідай до столу, - мовила вона внуку. - Добре. Помив Ромчик руки, переодягнувся та й сів до столу. - Бабусю, налий мені повну миску, бо щось я дуже сьогодні голодний. Налила борщу бабця в тарілку до крайчиків, ще й сметани ложку додала. - Смачного, Ромчику! - Дякую. Ти йди, відпочинь, бабусю. Я миску сам помию, коли справлюся з борщем. - І справді, йду приляжу, притомилась я. Як тільки бабуся вийшла, Роман взяв півлітрову банку з полиці, налив туди борщу (брав зверху, де сметанка була), тоді вклав банку до сміттєвого відра, прикрив зверху старою газетою. Пешту борщу доїв, помив тарілку, ложку, витер стіл, за яким сидів, взяв відро і пустився надвір. - Куди ти? – спитала бабуся. - Сміття винесу. «Якийсь дивний сьогодні мій онук. І посуд за собою вирішив помити, і сміття поніс. Що з ним сталося?» - здивувалася бабця. Поки вона роздумувала над цим, хлопець вже біля сходів, надворі, годував кота Білу Лапку. Поїв рудий, подякував своєму рятівникові, ліг на лаві, зажмурив очі. Ромчик виніс сміття і поспішив до хати. З тих пір щоразу, коли він повертався зі школи, виносив котові суп чи борщ. Зранку міг йому і кусник ковбаси кинути чи шматок хліба з маслом. Бабуся зауважила, що її внук став більше їсти і більше допомагати – виносив сміття, мив посуд. Вона сказала про це мамі. Мама зацікавилася цим фактом. «Їсть більше, а не поправляється. Може, виливає в туалет чи в раковину на кухні?» – подумала вона й вирішила прослідкувати за сином. Сховалася за дверми кухні й побачила, що він відливає половину з тарілки у баночку, яку ховає до відра зі сміттям. Нічого не мовила на те. Коли син поніс сміття, щоби викинути його до баку, підійшла до вікна на кухні й побачила, що Ромчик з банки виливає суп у бляшанку, що лежить біля сходів. До бляшанки підбігає рудошерстий кіт із білими лапками і їсть те, що налив її син. - Так ось чому він просить великі порції! – скрикнула. – Він котові віддає половину! Коли Роман повернувся зі двору, мама сказала, що знає його секрет, бачила з вікна, як він наливав суп котові. - Не свари на мене, прошу тебе. Три місяці тому я зустрів цього кота під будинком, він ледве живим був, попросив мене, щоб я його нагодував. Як я міг відмовити? - А чому ти нам з бабусею нічого не сказав? - Боявся, що будете лаяти мене й не дозволите кота підгодовувати. Я ж думав, день-два погодую руденького, він і піде собі кудись. А він залишився в нашому дворі і щодня мене чекає під сходами – рано і по обіді. Мамо, ти більше не дозволиш мені його годувати? - Раз уже взявся за цю справу, то продовжуй її робити. Тільки питай, що можна брати з дому. - Гаразд. Дякую. Ти в мене найкраща матуся у світі! Ромчик обійняв неньку і поклав на її щоку свого малого теплого цьомчика. Цілий рік годував хлопець кота. Біла Лапка чекав свого друга щодня з нетерпінням вранці і по обіді, коли Ромчик повертався зі школи. Він любив спілкуватися з хлопцем, тертися об його ноги. За рік кіт підріс, змудрів.. Часто він сидів під вікном і слухав пісні, які долітати із прочиненого віконця квартири, що знаходилася на першому поверсі. То співав п’ятнадцятирічний Ігор. Він хотів стати артистом й іноді виступав у місцевому будинку культури у свята зі шкільним хором. Якось у дім Ромчика постукала біда – захворів його татко, йому треба було робити операцію на серце. А потрібної суми грошей в родини не було. Зажурилася бабуся. Зажурилася мама. Зажурився хлопчик. Кіт побачив зажуру в очах свого годувальника, спитав: - Що сталося, друже? - Біда у нас. - Яка? - Навіщо тобі знати? Ти й так нічим не зможеш допомогти. - І все-таки, скажи. Прошу. - Татко захворів. Йому потрібно зробити операцію, дуже коштовну. У нас немає таких грошей. - Я щось придумаю. - Ну, що ти можеш придумати, Білолапченку? – сказав хлопчик й усміхнувся. На другий день зранку кіт, побачивши Романа, підбіг до нього та й каже: - Я придумав, як зможу допомогти. Я співатиму в переході у метро. Коди ти мене одного разу брав зі собою на озеро, і ми заходили в те метро, я бачив там деяких людей, що стояли, співали, і їм за це кидали гроші. - Так то ж люди! - Я теж вмію співати. Маю слух, чесно! Якби ти мені гітару дістав, я б і заграв, мені здається. - Гітару? У мене є гітара. Татко колись в молодості грав на ній. Правда, вона подряпана. - Це навіть краще, що така. Дуй за нею, часу на роздуми нема. Хлопець метнувся в дім, виніс інструмент. - Бери. Тільки потім поверни її мені, щоб татко не розсердився на мене, як не побачить її на місці по приході з лікарні. - Поверну. Але ти мені винеси ще картку, на якій напишеш таке: «Збираю гроші добрій, але небагатій людині, яка мене годує, на операцію». Приніс хлопець гітару й картку й мовив: - Я допоможу тобі занести гітару, хоч маю сумнів, що щось із твоєї затії вийде. - Допоможи, як хочеш. Підніс хлопець інструмент котові до станції метро. Сів кіт у проході, став грати та співати українські народні пісні – ті, що чув з вікна того парубка, що жив на першому поверсі у тому ж під’їзді, що й Ромчик. Коли кіт заграв та заспівав, його обступили перехожі. Вони навперебій стали кидати гроші незвичному музикантові у відкритий футляр від гітари. Ну, бо вже дуже пронизливо він співав і дуже старанно перебирав обома білими лапками струни гітари. Хлопець постояв трохи поодалік від кота, послухав його гру, а тоді сказав, що йде робити уроки і години через три повернеться, щоб допомогти Білолапкові занести гітару додому. - Чекатиму тебе, - мовив кіт. Коли Ромчик повернувся до метра, у кота футляр був до верху наповнений паперовими купюрами. Лежало там і п’ять гривень, і десять, і двадцять, і п’ятдесят, і сто. А якийсь пан навіть кинув 10 доларів. Весь тиждень співав кіт під бій гітари і щоразу на іншій станції метро. Люди радо кидали вусаню гроші. Бо такого дива ще ніколи в своєму житті не бачили, щоб кіт умів грати на музичному інструменті й співати українські народні пісні. А коли Біла Лапка співав пісню Володимира Івасюка «Червона рута» чи Скрябіна «Люди, як кораблі», то перехожі просто шаленів. Вони гучно плескали, кричали «браво» і спішили вкинути у футляр якусь купюру. Та не все було так гладко. Сьомого дня з рудошерстим артистом стався неприємний випадок – один підпилий молодик, побачивши гроші у футлярі кота, вирішив їх забрати собі. Це йому не вдалося. Кіт розізлився на нахабу, вкусив його за руку, коли той хапав гроші, ще й подряпав йому обличчя. Треба було бачити, як втікав підпилий хуліган! Все ж стояти котові в метро стало небезпечно, бо хоч молодик і відступився, та обіцяв, утікаючи, що повернеться зі своїми дружками, і вони розірвуть рудошерстого артиста на шматки. - Обійду усі станції, чуєш, - кричав, біжучи, - знайду тебе і ро-зір-ву! Кіт розповів про інцидент з парубком Ромчику, котрий прийшов його забирати по обіді. Хлопець сказав: - Більше, Біла Лапко, ти не підеш співати. Мама сказала, що грошей вже зібрано достатньо для того, щоб татові зробили операцію. Трохи зібрав ти, трохи передали татові співробітники, трохи мамині, якусь лепту внесли і сусіди по під’їзду. - Радий це чути. І справді, на другий день після цієї розмови хворому зробили операцію. Вона пройшла успішно. Коли тато прокинувся після наркозу й побачив біля себе жінку, то спитав у неї: - Скажи, як вам вдалося дістати гроші? - Трохи люди зібрали, але левову частину кіт заробив – той, якого наш син підгодував. - Як? Мама розповіла йому про те, як рудошерстий співав у метро, і як його мало не побили там. - Довго тато сміявся, а потім заплакав і сказав: - Цьому котові місце в нашій квартирі, а не надворі. - Я теж подумала про те, щоб його забрати з вулиці. - А співати від тепер буде тільки для нас і для наших гостей, але тоді лише, коли сам захоче. - Чудова ідея! Запропонуємо йому це. Того ж таки дня кота забрали з двору до квартири. Ромчик був на сьомому небі, відтепер Біла Лапка жив з ним в одній кімнаті, спав з ним в одному ліжку і в туалет навчився ходити на лоток, коли не було кому його вивести надвір у той час, як хотів справити нужду. Хлопчик гуляв з рудим, звісно, але лише тоді, як повертався зі школи. Інколи, сусіди просили Білолапенка щось заграти їм на гітарі, заспівати. Коли кіт погоджувався, хлопець виносив музичний інструмент, Біла лапка грав на ньому і співав. Коли закінчував концерт слухачі плескали йому, іноді приносили й дари: хто кусник ковбаски, хто шматок сиру чи сала, хто яйце. Особливо, любили сусіди та перехожі слухати у виконанні рудого пісні «Червону руту» та «Ніч така місячна». Ось така історія.

ID: 810424
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 17.10.2018 23:52:42
© дата внесення змiн: 19.07.2019 20:36:12
автор: Крилата

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (159)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Лілія Левицька, 20.10.2018 - 21:51
Повчальна казка.Повіяло дитинством,думки дорослого завіяли роздуми й повчальність smile 23 hi
 
Крилата відповів на коментар Лілія Левицька, 20.10.2018 - 22:02
16 25 13
 
Дуже гарна, добра і повчальна казка. good
"Ромчик помив РУКИ..." 16 16 16 give_rose
 
Крилата відповів на коментар Світлана Моренець, 18.10.2018 - 17:02
Я щойно відредагувала, багато чого поправила. Вчора пізно ввечері писала. smile 16 16 16 22
 
Цікава історія повчальна якраз для діток. give_rose
 
Крилата відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 18.10.2018 - 17:03
Дякую. Добра вам. 16 give_rose 21
 
геометрія, 18.10.2018 - 11:25
Чудово,Любо! От тільки чому Біла Лапка звертається до Ромчика,як до дівчинки?.. 12 42 a35 flo08 flo11
 
Крилата відповів на коментар геометрія, 18.10.2018 - 17:03
Я поправила. Спершу хотіла, щоби головний герой був не хлопчик, а дівчинка. smile give_rose 22 21
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Нові твори