Закарпття моє-рідний край мальовничій,
ти натхення моє і життя
Ти красою увесь оповитий ,
і не один скажу оце я.
І річки як троїсті музики,
вигравають як струни цімбал.
Гори,що лісами накриті,
на них вітер свою пісню співав.
А народ,що живе в цьому краї,
посміхаєтся бідам на зло.
Хоч біда а хоч радість-співає,
Закарпатський коняк п*є й вино.
Хай цвіте і живе Закарпаття,
хай всі знають як ми тут живем.
Приїжжайте до нас милі браття,
хлібом,сіллю з душею приймем.
Ми трембіти піднімем до неба,
приготовим -бринзу й токан.
Це усе побачити треба-
як гостюєтся нашим гостям.
Затанцюєм щоб гори тряслися,
й заспіваєм щоб вітер затих.
Щоб за руки всі люди взялися,
і повсюди лунав щирий сміх.
Грайте,грайте-гучніше музики,
хай гуляє гоцульська душа.
Нас Українців ніяк не зломити,
ми Українці а Україна одна!