UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ulcus: Мовчи, мовчи… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ К0ВАЛЬ, 15.05.2023 - 22:27
Ирій - ну думаю в Улькус щось з клавіатурою (ну знаєте, таке буває коли захисне скло телефона тріснуло, а наприклад буква "в" саме в епіцентрі...на епілії тріщини), а потім зрозумів, що в Улькус з екраном все норм (ну або можливо вона просто не на телефоні це набирає, бо він якраз з тріщиною на букві "в", а на ноутбуці, або компуктері), а це щось у мене зі словниковим запасом  Ну все - мовчу, мовчу, як і просили...
це одне з трьох слів, які я знаю, що розпочинаються на «и»: ирій, ич, икати. більше не знаю (може, і ще є). і одне з моїх улюблених))) мій улькусний штампик
 дякую, Вікторе. скучила вже за такими коментарями, а то й справді ми всі стали на ботів схожі: чудово, прекрасно, гарний вірш. ви вдихнули сюди щось живе і свіже
Женьшень, 10.01.2023 - 21:18
Надихнули...    Мовчи! Мовчи! Нічого не кажи... Мостів між нас во вік не поєднати... Від мене йди! Ба ні! Мерщій біжи! Хоч прагне ще в душі вогонь палати! А ти його сльозами загаси! І воскреси те небо що над нами! Нехай блищать у чистоті роси Німі думки що злилися з снігами... Максим Тарасівський, 23.10.2018 - 07:00
"Малачі, грусть, малачі, нє тиронь астарих іран!" (древній кавказький романс)Гарний вірш, справді, такий щиро-емоційний. От тільки останній рядочок мене дещо "озадачіл". Воно не любить вивчених уроків - можливо, але не дуже, як на мене, переконливо; як на мене, життя не любить невивчених уроків - доки не второпаєш, чому воно намагається тебе навчити, ходитимеш ув один і той же клас, на один і той же предмет. Воно тому й штовхає до межі - вчиться вже, горепахи, ну скільки можна, їй-бо! Втім, це суб'єктивна думка, нічого не варта. А вірш хороший. Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 23.10.2018 - 08:04
дуже вдячна вам, що зауважили саме це. чому? а тому що сама думала над вивченими уроками. що це означає у моєму творі? як би ти не вчив, як не готувався до тих іспитів, які готує життя, воно однаково підсовує несподіванки для тебе і застає зовсім беззахисним перед ними. ваша думка якраз вартісна, бо дозволяє подискутувати. ми ж це любимо дякую вам дуже, Максиме
*SELENA*, 13.10.2018 - 10:47
  ...приречено  Доля не любить зарікань...А, може, то й не ирій, а сильце, Нечутій пісні... це - не пастка, це Лише тортура, добровільне горе - розболено, ніби іржавий меч точити об душу ...  
коли щось вмирає, то народжується інше. навіть на попелищі. відчули все, тому знову собі мінусую - не намудрувала
|
|
|
||||||||||||||||||||||
