Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: КАЗКА ПРО МЕШКАНЦІВ ЛІСУ-ПРАЛІСУ ТА ВЕДМЕДЯ БІЛОШЕРСТОГО - ВІРШ


Крилата: КАЗКА ПРО МЕШКАНЦІВ ЛІСУ-ПРАЛІСУ ТА ВЕДМЕДЯ БІЛОШЕРСТОГО - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 7

Пошук


Перевірка розміру




КАЗКА ПРО МЕШКАНЦІВ ЛІСУ-ПРАЛІСУ ТА ВЕДМЕДЯ БІЛОШЕРСТОГО

В одному карпатському лісі-пралісі жили різні звірі, птиці, плазуни й комахи. Керував ними тигр на ймення Смугач. Тигр жив один, ні з ким особливо не сходився, хіба що інколи ходив у гості до свого молодшого брата Підсмугача або той ходив до нього. Раз на місяць голова лісового братства збирав свій народ на раду. Від кожного роду приходив один представник. У тому лісі-пралісі всі жили мирно-дружно, кожен із кимось товаришував. Лисиця Рудька, наприклад, дружила з куницею Кунькою, Ведмідь Буркун – з вовком Ребриком, заєць Сіряк із бобром Зубком, їжак Шпичка з кабаном Ікластиком, лось Рогач – із косулею Коською, а ворона Каркуся з орлицею Висотницею. Кожна тварина мала у лісі свої обов’язки. Названі звірі, Рудька і Кунька, підмітати стежки-доріжки, скидали сміття у яри та присипали його глиною. Буркун із Ребриком будували хати для мешканців лісу. Сіряк із Зубком виготовляли будівельні матеріали із висохлих дерев і продавали їх у своєму магазині під назвою «Тепла оселя». Їжак Шпичка з кабаном Ікластиком робили меблі й возили їх до меблевого магазину, яким завідував молодший брат Тигра Смугача – Підсмугач. Рогач із Коською в теплу пору косили газони у місцях, де гралися діти лісових мешканців, збирали лікарські рослини, а взимку виготовляли на замовлення бажаючих матраци, подушки, ковдри і теж їх продавали. Каркуся та Висотниця теж мали свій магазин, один на двох, на першому поверсі якого продавалися продукти харчування – хліб, печиво, мед, молоко, горіхи, сушені гриби, усілякі ягоди, дикі яблука та грушки та інше, а на другому – одяг та взуття – ну, шуби там різні, черевики, чобітки, а ще торбини та парасолі. Коли мешканці збиралися на раду, що відбувалася на головній галявині лісу, то спочатку слухали тигра Смугача. Той доповідав про те, що було зроблено за місяць для громади, скільки грошей витрачено, скільки залишилося в касі. Після цього піддані тигра звітували про свою роботу. Половину із зароблених грошей звірі тратили на свої потреби, іншу половину віддавали касиру – білці Пишнохвістці, під розпис. Гроші, які приймала білка, йшли на розвиток громади, на її загальні потреби, на охорону та відбудову лісу. Такий порядок усім подобався й існував довгі роки, аж до того часу, поки у лісі-пралісі не з’явився ведмідь, що назвався Білошерстим. Як він забрів до давнього лісу-пралісу, цього ніхто не знав. Може, прилетів з якогось далекого краю на чарівному килимі, може виліз із якоїсь пляшки чи бочки, що її хтось випадково відкрив і в якій він жив досі, як джин, але з того часу, як він з’явився, сталий порядок у лісі порушився, все пішло шкереберть дном. Новоприбулий мешканець відрізнявся від усіх тварин лісу-пралісу тим, що не хотів працювати. Він завжди мав у кишені своєї білої грубої шуби пляшку з якоюсь наливкою і кожному, до кого підходив, пропонував відпити із неї ковточок взамін на хліб та сіль. Наливка мала непоганий смак, зігрівала у холод, у спеку холодила. Тож звірі радо приймали частування Білошерстого. Але через якийсь час, може за тиждень, може, за два, а, може, й за цілих три усі з тих, хто пробував наливку, змінили свою звичну поведінку. Вони перестали виконувати покладені на них обов’язки. Лисиця із куницею не підмітали стежки, Буркун із Ребриком не будували жител. Сіряк зі Зубком перестали виготовляти будівельні матеріали, а Шпичка та Ікластик меблі. Рогач із Коською не стригли газони, не виробляли тих речей, на які лягають і якими вкриваються звірі, коли ідуть до сну. Розізлився тигр Смугач, дізнавшись про такі зміни. Оголосив екстрений збір звірів на головній поляні лісу. Зобов’язав сороку Білобоку донести його наказ до кожного з тих, хто в лісі-пралісі проживає. Але Білошерстий і Білобоку спокусив своєю наливкою. Тому вона нікому у нічого не повідомила, тільки Білошерстому сказала про наказ; звісно ж, що це було ще до того, як ковтнула кілька грамів запашної рідини, що їй він радо накрапав до дзьобика. В призначений головним тигром лісу час ніхто зі звірів на поляні не з’явився. «Що робити? Що робити?» – думав Смугач. Поки він думав, майданчики, двори заростали будяками, стежки покривалася сміттям, молоді сім’ї не мали куди поселитись після одруження, вони спали просто неба у траві, не мали ні меблів, ні одягу нового, ні взуття. Продуктовий магазин теж рідко працював. Запаси у коморах звірів закінчувалися. «Треба якось прогнати цього зайшлого ведмедя з нашого лісу, - прийшов до висновку Смугач, - бо страшно подумати, чим все може закінчитися, як він ще трохи поживе у лісі-пралісі. Але як прогнати зайду-ведмедя? Звір цей велетенський, вельми сильний та лютий, а ще завжди носить при собі пляшку зі чарівною рідиною і кожному зустрічному дає її спробувати. Не Божі чари у тій рідині! – роздумував головний тигр лісу, - ой, не Божі! Від нечистого, мабуть, вони, раз усі, хто ковтає напій, знеохочуються до праці, до порядку, перестають поважати одне до одного. А! – прошила тигра ще одна думка, - треба якось відібрати в Білошерстого його пляшку. Але як це зробити?...» Вирішив головний тигр лісу порадитись зі своїм молодшим братом Гостроіклим. Пішов до нього в гості. У лісі, здається, тільки він і відмовився ковтнути наливку з пляшки Білошерстого. - Здоров був, Гостроіклий! – сказав, зайшовши в його дім Смугач. - І ти будь здоровий, - відповів йому брат. – Сідай до столу. Супом пригощу. - Не до супу мені, братику. Знаєш, мабуть, що в нашому лісі коїться? - А чого ж не знати? Не сліпий і не глухий я, дяка Богу. - І що нам робити зі всім цим? - Не знаю. - Я маю одну думку – треба якось викрасти пляшку з кишені шуби Білошерстого. - Добра ідея. Але як це зробити? - Прийшов ось з тобою порадитися. - А знаєш, до мене прийшла одна ідея. - Яка? - Не цілу ж добу бродить лісом той ведмедько. Колись же він засинає? - Та мусить. - Треба припильнувати, коли, а тоді витягнути з його кишені зле питво та розбити пляшку о скелю, - мовив Гостроіклий. - Страшно якось. А як пробудиться? Кажуть, він шубу ніколи не знімає зі свого тіла, а як злий, то дерево найміцніше може викорчувати, переламати на друзки. - Ну, тоді треба його якось приспати. - Точно. Нарвати чар-зілля і напоїти його ним. Але як зробити так, щоб він захотів це зілля випити? - Треба подумати… Ага! Уже придумав. - Так скоро? То говори. - Ти підеш до цього ведмедя-лінивця-наливайка і запросиш його до себе на обід. Скажеш, що хочеш з ним побалакати, владу йому передати, вручити грамоту з печаткою, на якій буде записано, що відтепер він, Білошерстий, володар лісу. Коли спитається, чому так хочеш вчинити, скажеш, що вже не можеш собі дати раду зі своїм підданими , ніхто з них тебе не слухає. І це буде правдою! - Гіркою правдою! А далі що ж? - Він прийде до тебе, а і даси йому випити чаю зі снодійною травою. Коли Білошерстий засне, витягнеш з його одежі пляшку. - А в тебе, брате, мудра голова! Через рік-два-три передам тобі свою владу, як, звісно, вийде позбутися того несподіваного клопоту, що звалився на мою голову невідь звідки. - Як накажеш служити лісовій громаді, і вона мене захоче, то так і буде, служитиму. Але зараз не час про це говорити. Треба якнайшвидше рятувати ліс від злого зайди. - Так. Завтра зраночку піду до нього. Наступного дня Смугач, вставши вдосвіта, поклонився святим Небесам, поцілував землю лісу-пралісу і пішов до Білошерстого. Коли зустрів його, сказав йому все те, що порадив йому його молодший брат. Білошерстий погодився прийти до головного тигра в гості. Як тільки ведмідь сів до столу, Смугач налив йому чаю зі снодійної трави. - Випий! Цей чай підбадьорливий! Сил додає тілу, радість вливає до крові. - У мене теж є гостинець для тебе, - сказав Білошерстий. - Давай чарку, та якнайбільшу. Тигр дав. Ведмідь витягнув із кишені своєї білої шуби пляшку (рідина у ній ніколи не зникала) і налив господарю з неї наливки. Ведмідь із великим задоволенням пив чай, що його йому приготував Смугач. Він мав приємний золотистий колір і гарно пахнув. Ну, а Смугач лише вдав, що випив ведмедеве питво, сам же непомітно вилив його у рукав свого грубого смугастого светра, який спеціально для цієї оказії вдягнув. Через кілька хвилин Білошерстий заснув, та так міцно, що не чув, як тигр витягнув пляшку з кишені його шуби, як до хати ввійшов Гостроіклий, як тигри-брати вклали його до великої тачки, повезли і скинули за лісом, недалеко від села. Коли Білошерстий очуняв, то почув якісь крики. Придивився – люди. Вони були вже зовсім близько від нього. Йшли, тримаючись гурту, хто з вилами, хто зі списом в руці, а хто і зі справжньою мисливською рушницею, і кричали: «Смерть руйнівнику! Смерть руйнівнику!» Ведмідь злякався, зірвався на лапи й кинувся навтьоки. Люди побігли вслід за ним, але не наздогнали. Зник підпивайко-наливайко, розчинився в просторі, мов пара над озером. З тих пір більше ніхто не бачив ведмедя Білошерстого у карпатських краях. А звірі лісу і всі інші його тварини по якомусь часі знову взялися до праці, кожен до своєї. І зажили знову дружно, по-чесному, так, як це було до того часу, поки до їхнього лісу не забрів ведмідь у білій шубі з пляшкою в кишені.

ID: 809703
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 11.10.2018 23:40:58
© дата внесення змiн: 19.07.2019 20:34:09
автор: Крилата

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Сіроманка
Прочитаний усіма відвідувачами (204)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

НАДЕЖДА М., 13.10.2018 - 15:26
12 12 16 16 Гарна казочка, повчальна.. Отак і живуть вони в мирі... 42 43 21 22 22 flo12 flo36
 
Крилата відповів на коментар НАДЕЖДА М., 13.10.2018 - 20:18
Дай Бог, щоби всі жили в мирі! 16 16 16 give_rose give_rose give_rose 39 39 39
 
Сіроманка, 12.10.2018 - 14:21
17 flo31 31 ...яка казочка!...карпатского місцезнаходження з еллінським (езопівським) підтекстом - неодмінно беру собі flo31 flo35 flo34
 
Крилата відповів на коментар Сіроманка, 13.10.2018 - 20:17
16 16 16 Дякую, що мали мужність прочитати! give_rose
 
DarkLordV, 12.10.2018 - 13:16
12 Класна казка
 
Крилата відповів на коментар DarkLordV, 12.10.2018 - 13:24
smile 16 22
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Нові твори