Бракує слів...
Мені бракує слів.
Слова - просто складені букви,
безсенсові, порожні.
Казали більше мені твої губи,
сповнені теплом, мої.
Бракує снів...
Бракує про тебе снів.
Приходь, милий, я запрошую,
чекатиму щовечора перед сном,
бо лише там ти кажеш правду
і дорожиш, коли ми вдвох.
Бракує мрій...
Бракує наших мрій.
Мрії - більше ніж почуття,
а спідьна мрія -
невидима ниточка,
яка ніколи не обривається.
Бракує днів...
Бракує з тобою днів.
Хотілось би повернути минулий рік,
коли я щодня бачила твої очі.
Хотілось би пережити ще мить,
коли відчість тривали без тебе ночі.
Бракує змій...
Бракує тих самих змій,
які отруювали мою душу,
які робили з тебе ідеал,
мене - щасливішою за Іуду,
а з твого слова - капкан.