Я побудую, острів - радість для душі
І розфарбую його усмішками долі,
А недалеко десь, на трав`яній межі,
Зелені висаджу, стрункі у ряд тополі.
Я побудую, в морі, щастя для нас двох,
З міцних цеглин любові випечених серцем,
Змайструю дах надійний із гнучких гілок,
І журавель-колодязь, з радужним відерцем.
Я побудую, замок - затишок тобі,
Вітраж на вікнах з малахіту і рубінів,
Щоб сонця промінь ніжний, ранком навесні,
Лягав веселкою на чистій скатертині.
Я побудую, між лісів, для нас Едем,
Щоб кожен вечір матіолою розквітнув,
Аби там з кожним Божим прожитим вже днем,
Вогонь бажань любові й пристрасті лиш кріпнув.
Я побудую Тобі Рай на цій землі,
Якою грішною б вона нам не здавалась,
Й допоки в Всесвіті не згаснуть всі вогні,
Я будуватиму… Аби лиш Ти всміхалась!
