Приємна новина. Завдяки відомому композитору Миколі Ведмедері ще один вірш став піснею. Дякую за талант.
Пісня про козака
По долині річка плине,
Та не вибігає.
Росте поруч тополина –
До небес сягає.
Що та річка-синьострічка
Хвилечками грає,
Понад нею пісня лине –
Котиться над плаєм.
Що тій пісні в грудях тісно
Ще й серденько крає –
То до неньки козаченько
Обізвався з раю:
«Прости мене, рідна нене,
За хустину чорну.
Знаю, вісточка про мене
Прийшла відучора.
Свою пісню невеселу
Болем спеленаю,
Віру в душах хай поселить,
Гімном залунає…»
По долині річка плине –
Назад не вертає..
Мати сива свого сина
Чека-виглядає…
18.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
Дуже добре, Ганно. I текст гарний i захоплюючий, i музика досить мелодiйна.
То ще якраз - звучання цiеi пiснi чимось перегукуеться з мелодiею пiснi "Веселкова доля", яку колись один дитячий ансамбль спiвав. Правда, не знаю - як цей ансамбль називався:
Прекрасна пісня, Дмитре! Але вона веселенька, а зміст вірша не відповідає цьому. Ви щойно мене ще більше вразили своїми пізнаннями: виявляється, Ви ще й ноти добре читаєте. Дякую Вам і радію, що маю такого друга. Щасти Вам!
Та нi, я не по нотам прочитав, а по словам пiд нотами - на тiй картинцi, яка бiля вашого тексту. Там звуки одне вiд одного - маленькими крапочками вiддiленi. Та якось музикального слуху i нема в мене, але пiснi слухати дуже люблю, ну, якщо вони якiснi, звичайно.