Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: КАЗКА ПРО ГОРІШОК - ВІРШ


Крилата: КАЗКА ПРО ГОРІШОК - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 14

Пошук


Перевірка розміру




КАЗКА ПРО ГОРІШОК

Одного погожого вересневого ранку шестирічна Єлизавета зі своїм десятирічним братом Ростиславом йшли до школи. Не здолали вони й тридцяти метрів, як під ноги дівчинці впав горіх з дерева, що росло біля тротуару. Дівчинка підняла його. - Розіб’єш і будеш їсти? - спитав брат. - Ні, не зараз, - відповіла Ліза. Вона засунула горішок до кишені свого шкільного піджачка і з ним увійшла до класу До обіду горіх вчився разом із Єлизаветою. Він запам’ятав, що перша буква в алфавіт «а», зрозумів, що зараз пора року – осінь, і навіть навчився рахувати до п’яти. А ще він з дівчинкою скакав та бігав на уроці фізкультури. Горішку сподобалась школа. Та після четвертого уроку Єлизаветі захотілося з’їсти горішок, бо зголодніла, але він мовив до неї: - Не їж мене, дівчино, я можу бути тобі другом. Я розумний, вже навчився рахувати до п’яти, знаю, що перша буква в алфавіті «а», і що зараз пора року осінь. - Гаразд. Куплю собі ватрушку зі сиром в їдальні. А тебе посаджу в горщик, як прийду додому. Може таке бути, що тебе сам Бог мені послав. А те, що Бог посилає, треба примножувати. Так колись казала мені бабуся. А вона все знає! Дівчинка не могла дочекатися, коли прийде додому, витягне з комірчини великий порожній горщик, накопає на грядці, де мама садить квіти, землі, накидає її в цей горщик і запхає до неї горіх. Коли прийшла додому, спитала батька, де горщик від квітки, що всохла минулого року. Тато сказав, що він на горищі. - А навіщо він тобі? – спитав. - Хочу посадити горішок. Впав мені до ніг з дерева, коли я йшла до школи. - Ростику, принеси сестрі горщик з горища, він біля віконця стоїть, - сказала мама синові. Той приніс горщик. Єлизавета взяла малу лопату і пішла на грядку, щоб накопати там ґрунту. Насипала землі до горщика, розпушила її, запхала всередину горішок. Потім підлила вазон і поставила його у своїй кімнаті на підвіконня. Щодень поливала горіх, говорила з ним. Вранці йому казала: - Я йду до школи, бо мушу вчитися, а ти тут не сумуй, рахуй все, що бачиш за вікном, до п’яти і рости собі потроху. - Гаразд. Успіху тобі! – казав їй горіх. В обід Ліза приходила зі школи додому і знову говорила зі своїм другом, що жив у вазоні: - Привіт, горішку! Я вже вдома. Сподіваюся, ти не сумував за мною? Прошу тебе, ніколи не сумуй. Рахуй предмети, співай собі і пам’ятай, що я тебе люблю. - Приємно це чути, - промовляв горіх. І ввечері, перед сном, Єлизавета підходила до горіха і говорила йому: - На добраніч, друже! Спи спокійно. Хай тобі присниться сонце, небо і твоя мама-горішниця, котра тобі дала життя. - На добраніч, - казав дівчинці знайда-друг. – І тобі хай щось добре присниться. Горіх дуже скоро пустив корінь і проріс крізь ґрунт. З кожним днем його паросток ставав все більшим і більшим. Горіху подобалося жити в Єлизаветиній кімнаті, говорити з дівчинкою, дивитися у вікно. Та коли прийшла весна, тато підійшов до дочки й мовив: - Я знаю, що ти любиш свій горіх, але він уже досить великим виріс і йому пора йти в самостійне життя, тобто, його потрібно висадити надворі в ґрунт. - Гаразд, - мовила донька. Тато викопав ямку, Ліза запхала туди корінь, щільно прикрила його землею й полила водою літньої температури. Потім погладила стовбурець долонькою, притулилася до нього щокою. - Рости від нині надворі, – мовила. - Тобі потрібен більший простір, ніж той, який ти мав досі, простір, в якому ти зможеш побачити великий шматок небесної блакиті, сонце, яке сходить та заходить, ніч, що виводить на небозвід місяць, зорі, і ще багато чого цікавого. - А ти приходитимеш до мене? – спитав горіх. - Звісно. Щодня. - Тоді я спокійний. Ліза і справді приходила до горіха щодня. Гладила його по гілочки. Розповідала йому про свої шкільні справи. Навчила рахувати деревце до ста. Через п’ять років воно дало свої перші плоди – сто горішків. Як дівчинка тішилася! Перші три горішки, що впали, вона принесла додому, дала по одному мамі, татові та брату. Ті з’їли й подякували дівчинці. Казали, що плоди дуже смачні. Потім Ліза пригостила горіхами, що впали, бабусю, дідуся, трьох сусідів зі свого поверху та двох подружок. Всі вдячні були Лізі. А напередодні свята Дня вчителя дівчинка попросила маму спекти горіховий торт для свого класного керівника. Мама погодилась. Донька допомагала їй – збивала яйця, місила тісто. Брат лущив горіхи. Коли торт був уже залитий шоколадом, донька спитала матір: - А можна я горіховою стружкою сама напишу на торті «З днем учителя»? Звісно. Напиши. Тільки акуратно, не поспішай. На другий день батько завіз обох дітей до школи автомобілем. Торт був великим та важким, в руках – не донести. Коли Ліза вручила його вчительці, та дуже зраділа. Вона теж обдарувала дівчинку – вручила їй книжку з буквами алфавіту та віршиками до кожної з них. Діти принесли вчительці ще й квіти. Тож вона і їм дещо дала – по три цукерки кожному. Під кінець вересня тато потрусив Лізин горіх. Дівчинка зібрала плоди із землі у дві торбини. - Що будемо робити з плодами? – спитав тато. Одну торбину залишимо собі, посушимо горіхи на балконі. Плоди з другої… можна було б комусь подарувати, тату. Я над цим подумаю. За кілька хвилин дівчинка вже стояла біля матері. - Мамо, - мовила вона, - дізнайся, будь ласка, за якою адресою в нашому місті знаходиться військовий шпиталь і скільки там пацієнтів та палат. - Навіщо тобі це, дитино? - Хочу своїми горішками воїнів пригостити, а ще малюнки їм подарувати. Я бачила, як діти з якоїсь школи дарували воїнам малюнки, і ті дуже раділи цьому. - Добре. Якщо ти так вирішила, я дізнаюся. Мама дотримала свого слова, вивідала адресу шпиталю і сказала Лізі, що поїде туди з нею. І ще повідомила їй, що палат у шпиталю – 14 і в них лікується 42 людини. На другий день, після першого уроку, Ліза попросила учнів свого класу залишитися, мотивуючи це тим, що хоче зробити важливе оголошення. Однокласники послухали її, поважали Лізу. Дівчинка сказала, що збирається провідати українських воїнів – тих, котрі лікуються у шпиталі. Вона разом з мамою повезе їм свої горіхи. Але треба намалювати ще 16 малюнків, бо у шпиталі 16 палат, було б добре залишити хоча б по одному малюнку в кожній палаті для воїнів. Але треба щось підбадьорливе намалювати і написати. Всі погодились принести малюнки. І зробили це. Дехто навіть і цукерки приніс. Дівчинка була рада. Сказала, що сфотографує воїнів у шпиталі з їхніми малюнками і покаже їм їх після поїздки. В п’ятницю мама доні запропонувала спекти ще й печиво для бійців, котрі лікуються. Ліза знову сама покрила його горіховою стружкою. Попробувала – смакота! Від такого печива воїни повинні швидко одужувати, подумала вона. В суботу тато відвіз їх до шпиталю. Лізина мама на пункті пропуску показала свій паспорт і посвідчення працівника міської бібліотеки (вона там працювала), сказала, що вони з донькою хочуть провідати ранених, залишити їм невеличкі дарунки й показала, які. Маму з донькою пропустили. Вони заходили в кожну палату, дівчинка клала на стіл печиво, цукерки, горіхи і малюнок. Воїни були раді. Вони усміхались, дякували дівчинці та її мамі. А один чоловік, поранений у плече, заплакав, коли Ліза прощалася. Виявилось, що в нього вдома дочка такого ж віку, як Єлизавета. Він її не бачив уже рік. - Все буде добре, - сказала Ліза. – Я вірю в це. Ви одужаєте і зустрінетесь зі своєю донькою. А війна закінчиться. Воїн міцно обійняв дитину рукою, що була не ушкоджена. - Так. Все буде так, як ти кажеш, доню. Коли дівчинка повертались з мамою додому, то її серце танцювало гопака. Вона думала про те, скільки користі приніс піднятий нею колись горішок. Коли ступила на своє подвір’я, підбігла до деревця, обійняла його й мовила: - Спасибі тобі, друже. Ти справжній чарівник! Ти скільки зробив для мене, і не тільки для мене. - Радий, що прислужився. Але якби не ти, Лізо, я нічого б не зміг зробити.

ID: 806525
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 13.09.2018 21:49:34
© дата внесення змiн: 19.07.2019 19:35:25
автор: Крилата

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (163)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Чайківчанка, 14.09.2018 - 12:14
give_rose 12
 
Крилата відповів на коментар Чайківчанка, 14.09.2018 - 13:15
Дякую. Добра вам! give_rose
 
Ольга Калина, 14.09.2018 - 07:47
12 12 give_rose
 
Крилата відповів на коментар Ольга Калина, 14.09.2018 - 08:07
Гарного дня! 22 21
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Нові твори