Чи спали янголи на хмарах, чи дивились,
Як на світанку я торкався твоїх губ,
До щік розпечених, грудей, очей і вилиць,
Як цілував веснянки на зап`ястях рук?
Ніч обнімала світ вологими руками,
З небес, на груди, Місяць ліхтарем світив,
Ти намагалася додому йти, до мами…
Та знову падала у вир із моїх слів.
Читав вірші я тихо, гладив ніжно плечі,
На хвилі пристрасті, душа мов той фрегат,
Шукала нібито попутних, теплих течій,
А тіло прагнуло цілунків і розваг.
Зіпріло свіже листя від твоїх обіймів,
Блукали равлики босоніж по росі,
Один за одним хриплі, голосисті півні,
Горлянки дерли на сусідському дворі.
Гілки духм`яні з м`яти, заплелися в коси,
Корівка Божа на оголеній руці,
Шовкових стегон дотик, незабутній й досі,
Та щира усмішка блаженства на лиці…
Чи в небі тішились боги, чи лиш сміялись,
Що наділили нас, гріховним цим добром,
Та нам було вже не до них, бо ми кохались,
В садочку літньому, за фермерським ставком.
Під ранок, травами, я ніс тебе додому,
В росі ромашки дикі липли знов до ніг,
Мені ж здавалося тоді, що попри втому,
Я все життя тебе носити так би міг…
Колись проситиму я в Місяця і Долі
Іще б одну для нас, таку бурхливу ніч,
Бо інші грішні ночі, на димок лиш схожі,
А ця, вогнем бажань була, ось в чому річ.
ID:
806062
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 09.09.2018 15:36:04
© дата внесення змiн: 17.12.2022 12:41:24
автор: Ярослав Ланьо
Вкажіть причину вашої скарги
|
