Затихла школа, наче у вінку,
Тихенько спить в раю шкільного саду,
Ніхто тут зараз зовсім не шумить,
І не пита у вчителя пораду.
Тут серпень мовчки ходить під вікном,
І у порожні класи заглядає
Ще кілька днів і зміниться усе -
Ніхто про спокій в школі не згадає.
Стежина від порогу вдаль біжить
Між стиглих яблунь в казку поринає,
І хочеться хвилиночку мовчать
Послухать, як моя душа співає.
П’янить чарує дивний аромат,
Що посилає грушечка-гниличка,
Краса яскрава – чорнобривців ряд
Які до сонця повернули личка.
Дрімає все, а школа дожидає -
Коли прикрасить сад шкільний у золото,
А школа знову вчителя чекає,
Який в півсотні- виглядає молодо.
Чекає вона в школу всіх малят,
З допитливими синіми очима,
І загорілі усмішки в юрбі,
І книжечки в портфелі за плечима.
Ще мить і перший дзвоник продзвенить,
Покличе в знань далекі дивні далі.
І кожного за руку поведе
Здобувать грамоти і золоті медалі.
приходьте ще.... зі святом!
Дякую за чудовий твір і приємність спогадів! 
