І знову манять димки сині далі (переклад)
І знову манять димки сині далі,
Нетлінних древніх істин ясний слід,
Де предки крізь віки заповідали
Нащадкам берегти їх заповіт.
Любові чистої тут сонцесяйні зерна,
Печалі світлої німа сивіє грань…
І кожна мить історії химерна -
Із радістю і стогоном страждань.
Сплелись край моря долі колорити,
Безгрішних істин крапельки сльози...
І правди вічної тверді, як сталактити,
Віками не міняються ази...
И вновь так манят синей дымки дали...
И вновь так манят синей дымки дали,
Не погребённых истин древних свет,
Где поколения так искренне мечтали
Навеки сохранить святой обет!
Тут теплится сердец горенье,
Печали светлой чуть белеет след...
И каждое истории мгновенье
То веет радостью, то прошлой жизнью бед.
Сплелись у моря судеб колориты,
Безгрешных истин капельки слезы...
Извечной правды твёрдо сталактиты
Сплетаются безмолвием в азы...
м. Будва Наталія Калиновська.
Чудовий переклад! 
