Йшов дощ… Ось так,посеред літа…
І барабанив по дахах про щось своє…
І райдуги на небі розмаїті
Додали кольору… Залишу все, як є.
Тікати геть щось зовсім не хотілось,
А літній дощ також не поспішав…
Він був один, чи то мені наснилось…
Що хтось мене так солодко втішав.
І теплий дотик, що у кожній краплі
Частинку неба залишав в мені
Ці спогади мої неоднократно
Розчиняться в червоному вині…
Йшов дощ… І було зовсім тихо …
Лише мелодія по клавішах вікон…
Бути із кимось - то сумнівна втіха,
щоб слабкості віддатися в полон…
Запах свободи лине хтозна-звідки…
Порожні вулиці ховають всі сліди…
Лиш Ти і я - дощу самотні свідки…
Йшов дощ… Тобі вже час - іди…
