… ось там серед ліщинників
проросли ніби разом чорні мальви
та янголи кам’яні
у ставках хлюпоче риба
і мовчить, певно щось знає
і на глибину пірнає
та замість води – вино
мальви чорні, але пахли
як ромашки та й з шафраном
що аж янгол кам’яний
тихо чхав й пускав сльозу
на ліщинову лозу
що уквітчана насінням
снів ще поки не розколених
а в середині горіха наче серце
та не знана слуху пісня
миру й щастя, подивіться
роззирніться серед саду
риба скоро вже розкаже таємницю
лиш доп’є вино до днища
жарить сонце в попелище
і в потилиці ті кам’яні
мальви пелюстки скидали
лиш на осінь
взимку ж знову вони душами ставали
янголи в мить оживали
а вино у воду наче
немовля назад у лоно
в місці цім нема прокльону
у саді втрачаю втому …
… повернувся врешт до дому
