Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Не образить мухи / проза/ - ВІРШ


Ніна Незламна: Не образить мухи / проза/ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 9

Пошук


Перевірка розміру




Не образить мухи / проза/

Не образить мухи Надворі завивав вітер, а часом, як хлопчисько свистів.. В шибки час від часу наче сипалась манна крупа та то були сніжні крупинки… Тільки відійшли Новорічні свята і вже злегка потепліло....То сніг мокрим падав майже добу, то сипав мілко - мілко…. Надвечір знову підступив мороз… Тоня дивилася в вікно…. Там ледь-ледь темніло, ще ж тільки шістнадцята година, а вже наче вечір… Хоча день довшає та при такій погоді і не видно… Вона одна в кімнаті, сиділа пила чай і думала про чоловіка… Все ж важкувато на чужині, тож для неї тільки і втіха коли разом… Та він на сесію до Києва подався, навчався заочно. Тож треба два тижні побути з свекрухою. Якось трохи страшно, було лишатися з нею один на один та мусила, бо ж зараз в декретній відпустці, вагітна на восьмому місяці. Все чомусь тривога на душі, хоча б все було добре…. В другій, меншій кімнаті кричало радіо, свекруха наче й дочуває та любить його голосно включити. Чи слухає й не знати, все сидить за столом і читає книги ,то одну, то другу. Звичайно зима, холодно, що робити, хіба, що пічку розпалити, принести дрова та вугілля. Та, ще ж , правда, снігу навіяло багато, треба весь час відкидати, чи то відмітати по стежці. Тоня занесла чашку, помивши, поставила на місце, - Я піду надвір, щось здається в нас дуже жарко, провітрюся, трохи підмету, он знову сніг сипле, чи то якась крупа…. - А, що, піди там свіже повітря… І підмети біля хвіртки добре, завтра моя подружка з нічної зміни зайде, можливо за ніч багато не накидає. - Я її знаю? Це тітка Олена, - запитала , беручи одяг. - Ну так, ну звичайно вона, хто ж до мене, ще такий тут добрячий є. Скільки років тут живу, то вже знаю людей, хто є хто і чим дихає кожен з них. Я в людях розбираюся, це ви зараз молодь ні біса не знаєте, всім довіряєте. Правда чоловік в неї *** питуща, ніяк не нап`ється. Я б з таким пришибленим і не жила, а вона терпить, дурна, що сказати, Але ж сама така, мухи не образить, щира, доброзичлива і не жадібна. Все мені принесе з роботи віника, прального порошку, чи якесь відро. Добре, що миє залізничні вагони, є що взяти, ще й зі мною ділиться. Таких подружок, ще треба пошукати серед людей. - А, це я напевно кілька днів назад бачила її чоловіка, вугілля носив. З пів машини напевно привезли, - підтримала розмову і нахилившись взулася в чобітки і ледь застебнула на ґудзики осіннє пальто. Раптово думка залізла в голову, яку вагу в цьому місяці буду мати? Ледве влізла в пальто, що ж далі буде? Вже виходила з кімнати в коридор, свекруха, відірвалася від читання, зняла окуляри і сердито, - Хай носить, для того він і чоловік, не тільки ж пити. Тоня примружила очі, сніг сяяв, переливався сріблом, а де – ін - де наче маленькими купками виднілася крупа. Ні, подумала, то більші крупинки чим манна крупа. Рукою захватила сніг і приклала до лоба … О, як добре, зима, краса білосніжна всюди…. Здалося, аж наче легше дихати стало… Вона віником змітала з підвіконня….Цікаво, подумала, побачивши за склом вікна свекруху, людину звичайно за рік не пізнаєш, та чому вона так зло до чоловіків,? Але ж до сина не так і кожного дня все підганяє, принеси дрова ,вугілля, тож не буде він після роботи все на завтра готувати… В різні сторони відмітала сніг до хвіртки та за нею, думки вертілися в голові… Цікаво, яка характером та тітка, яку вона часто називає подружкою і все розхвалює, теж так ставиться до чоловіка? Скільки раз його бачила, все чемно привітається, наче тверезий і працює ж на заводі. Надворі вже майже стемніло… Тоня змела з чобітків сніг, поверталася до хати. Неприємний запах відчула коли відкрила двері, не могла зрозуміти чим пахне. Коли ставила на пічку чайник, чомусь різкий поштовх відчула від дитя. Ой, щось не сподобалося напевно, всміхнувшись поклала руку на живіт, про себе до дитя; все, тихо - тихо, зараз поп`ю чаю можна й лягати спати, заспокойся сонечко…. Свекруха вже лежала в ліжку, на лоб поклала мокру ганчірку. Тоня побачивши це запитала, -Що голова почала боліти? -Та то мабуть від читання, багато сьогодні прочитала, дуже цікава повість, - відповіла, поправляючи ганчірку. В хаті тихо… Зненацька, Тоня різко піднялася, вона ж вже спала та маля занадто дуже почало штовхатися… … Ой, що це? В голові шуміло, в роті відчула неприємний присмак, злегка нудило. І чого, задала собі питання, тож нічого не болить, народжувати зарано…. Встаючи з ліжка її закачало, трохи притримуючись за стіну обома руками зайшла в кімнату свекрухи, - Мамо, мамо! Щось мені не добре, здається чадом чути… Свекруха мовчала, міцно спала на правому боці, повернувшись до стінки. Тоня її торкнула за плече та не відреагувала. Аж страх підкрався, сильно тормошила за плече і гукала. Нарешті свекруха відкрила очі, -Що, щось сталося? Та тільки це проговорила, наче вдавилася, вона вирвала. -Мамо, а ми ж сажу не трусили влітку, можливо це чад? Ми вдома кожного літа трусимо сажу, бо це ж так небезпечно. Свекруха стояла біля рукомийника, вмивалася, - Який там чад, я все життя раз на два роки трушу сажу, це мабуть я оселедця забагато з`їла, такий був смачний…. -Так, я ж не їла, а мені теж зле. Свекруха пронизала поглядом з під лоба, - Що народжувати надумала? То, ще ж наче зарано… - Я теж міцно спала, це мене дитя розбудило, вже так копошилося, наче бігати хотіло, товкало в різні сторони. Свекруха командним голосом, сердито, - Я тут хазяйка і знаю, що в мене робиться в хаті, будеш мене вчити, коли сажу трусити… Он йди вдягнися й сиди в коридорі, доки не погукаю. Тоня сиділа в коридорі, в куточку біля малесенького вікна, вдягнена в пальто і в чобітки. Двері навстіж відкриті, аж надвір. Защеміло під серцем, а якби вчаділи? І знову подумала про чоловіка, тож обіцяв підуть винаймати квартиру, тягне лямку і все із-за матері, тільки й галдить; » Всім місця досить, на кого покинеш?» Ой, ні, ні приїде, треба тікати звідси, жити тільки окремо, адже обіцяв. Свекруха стукала, грюкала біля пічки, врешті виносила майже повне відро сажі надвір, - Ще не повне, тож це не чад, я по два відра виношу зазвичай, напевно непомітно дуже прикрила засувку в пічці, вже провітрилося, йди лягай спати, не бійся, нічого тобі не буде. Свіже повітря зробило свою справу. В голові прояснилося, наче розбудило від хмелю. Вже не нудило, дитя напевно заснуло, поводилося спокійно. Тож і Тоня полегшено зітхнула, обіймаючи обома руками живіт, ледь всміхнулася, ну значить все добре. Вона вже в кімнаті, на годиннику друга година ночі, треба якось заснути, щоб ніякі думки не лізли в голову. Та добре виспатися, адже завтра йти на черговий огляд до лікаря. Тоня проснулася від сміху… В вікно заглядало зимове сонечко, на склі сріблилися розводи від морозу…. Почула голос свекрухи, -Я, що, її вонючку буду слухати? Сама знаю коли сажу трусити. Ну давай скуштуй винця, це чисто яблучне, з Білого наливу, тому й світле. Пий, не звертаймо уваги, мабуть спить раз не чути. Напевно закусювали, бо було чути шурхання виделками, чи ложками. І знову голос свекрухи, - Я їй вчора говорила, ти ж в мене найкраща подруга, он знову принесла дещо, дякую. Давай, ще трохи вип`ємо, мені після цього чаду, ще зле, добре, що розбудила, а то б навічно поснули. - То ти ж їй не сказала, що це чад? - почула голос тітки. - Я, що дурна сказати правду соплячці. Менше знатиме, краще спатиме, минулося та й нехай., хвороба її не взяла. - То ти сама сажу потрусила? - запитала тітка. - Ну так, але не скрізь, лише в одному місці, нащо, щоб бачила, піде сьогодні в лікарню тим часом все зроблю. - Тю! А чого ж ти її не заставила? Ха! Ха! Хай би показала, на, що здатна? Як би сама справилася з цією роботою? А я б ото заставила зробити, з неї б корона не впала…. Тоня раптом почула поштовх дитини, лягла рівно, бо ж лежала трохи на правий бік. Це відволікло її увагу від розмови. Свекруха з тіткою напевно почули , як злегка рипнув диван, відразу замовкли.. Тільки тихе хіхікання чулося з тієї кімнати. Так, так, гарна подружка, що сказати, зробила висновки Тоня, така ,що й мухи не образить….. - Події відбувалися в 1974 році

ID: 798909
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.07.2018 10:46:27
© дата внесення змiн: 11.07.2018 10:47:16
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 15 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАДЕЖДА М., Любов Іванова, Анфиса Нечаева, Світлая (Світлана Пирогова)
Прочитаний усіма відвідувачами (210)
В тому числі авторами сайту (28) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

12 12 Вічна тема... 16 16 21 icon_flower flo36
 
Ніна Незламна відповів на коментар Михайло Онищенко, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую! 21 22 22 23
 
Galkka2, 20.07.2018 - 14:39
Супер 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар Galkka2, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам! 16 give_rose 21
 
Наташа Марос, 16.07.2018 - 23:08
31 32 Так, так... свекрухи різні бувають, тому і подруги в них... різні... wink
31 32 Цікава і повчальна розповідь - нехай ідуть жити окремо!!! heart flo12
 
Ніна Незламна відповів на коментар Наташа Марос, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Рада,що завітали.Всього найкращого Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Любов Іванова, 15.07.2018 - 13:25
Звичайно через такі от життєві історії і нема часом порозуміння між свекрухою та невісткою... Хвилююча розповідь.... flo31 flo24 flo24 flo24
 
Ніна Незламна відповів на коментар Любов Іванова, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам!То треба пережити frown
Успіхів Вам! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Зоя Енеївна, 13.07.2018 - 10:51
Ось так помиляємося,але у житті все буває!
23 23 23
 
Ніна Незламна відповів на коментар Зоя Енеївна, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Капелька, 11.07.2018 - 22:49
12 Цікавий,прекрасний твір!Події у ньому звісно важкі,та добре що усе минулося! 16 give_rose 21 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар Капелька, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам! give_rose 21 22 22
 
Valentyna_S, 11.07.2018 - 21:49
12 12 Коли читала, вважала, що написаний твір--оповідання, де можливий авторський вимисел. Але у кінці побачила дату. Сказати чесно, здивована, що трапляються такі люди, точніше, нелюди
 
Ніна Незламна відповів на коментар Valentyna_S, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валічко!Рада,що заходите на мої твори.Це реалії,ніякої видумки. Успіхів Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Lana P., 11.07.2018 - 20:33
12 17 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Lana P., 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
dashavsky, 11.07.2018 - 20:21
12 16 Чудова розповідь! flo26 flo18 flo21 friends 22 22 21
 
Ніна Незламна відповів на коментар dashavsky, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Вам! 21 22 22 give_rose
 
Катерина Собова, 11.07.2018 - 20:04
12 12 12 Ніночко - супер! Чудова сюжетна лінія, розкриття образів через діалоги, з першого слова в читача виникає цікавість - а що буде далі? Успіхів Вам, Нінусю, і творчого натхнення!
 
Ніна Незламна відповів на коментар Катерина Собова, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Катю! Рада,що сподобалась проза. 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Ніна-Марія, 11.07.2018 - 18:19
Дякую, Ніночко, за чудову розповідь. На жаль багато таких прикладів у житті... 12 12 12 16 21 22 22 flo06
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ніна-Марія, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,Ніночко!таке воно життя ...Успіхів Вам!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Ірин Ка, 11.07.2018 - 17:57
Наші друзі наше дзеркало. Дуже цікаво написано! 12 12 12 16 flo26
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ірин Ка, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!. Ви все в роботі рідко з нами...А ми сумеємо за Вами smile give_rose give_rose give_rose
 
ТАИСИЯ, 11.07.2018 - 16:22
Как же это типично! yahoo
И Вам, Ниночка удалось раскрыть эти враждебные отношения между свекровью и невесткой... meeting 17 friends give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар ТАИСИЯ, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Тая! Жизнь такая...Что на чужбине бывать....Никому не пожелать,я точно знаю...
Это из жизни лишь один кусочек...
Ведь впереди еще так много точек...
Успехов Вам! friends give_rose give_rose give_rose
 
Haluna2, 11.07.2018 - 15:17
Гарно, життєво! give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Haluna2, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Анфиса Нечаева, 11.07.2018 - 12:23
Гарна подружка, зійшлись по *пір*ю*. Так любила говорити моя мама. Неприємні і свекруха, і її подружка. Надіюсь у Тоні в майбутньому життя зміниться в кращу сторону. flo31 flo13 16 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар Анфиса Нечаева, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Завжди Вам рада.Всього найкращого!!! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - Похилого Віку
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Валерія19: - Реаліст!
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Сергій Риба: - Сутність
Синонім до слова:  Люстерко
Олександр Лісний: - Віконце дійсності
Синонім до слова:  пілігрим
Олександр Лісний: - Паломник
Синонім до слова:  Мрія
Олександр Лісний: - Політ фантазії
Синонім до слова:  Люстерко
dashavsky: - Лицегляд.
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Нові твори