Чекань не буде. У відкладеного сиру
малі можливості, твердий характер, вдосталь часу.
Він вилежить, чи вистоїть для себе віру,
органолептику і міць боєприпасу.
І відчуття в лисиці будуть дивні.
І змішані, й нестерпні і наївні,
коли стоятиме під дубом довгі дні,
глушитиме пориви інтенсивні.
І всяк дуритиме ворону.
Не знаючи, що вже тепер ворони не такі й дурні.
А сир... А сир, він взагалі ніщо не винен.
В провинах сиру не шукайте теми.
Хоч, може, лисові й не добрі ті новини.
Але, на що нас прирекли, то тим ми і стаємо...
27.01.18.