Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Довіряй, але … - ВІРШ

logo
Ніна Незламна: Довіряй, але … - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Довіряй, але …

Ніна Незламна :: Довіряй, але …
  Не дарма кажуть є прислів`я - Довіряй, але перевіряй» Та часом ми напевно  його забуваємо,  все в надії, що не  потрапимо в халепу.   У нас  в містечку є базарні дні;неділя і четвер. В цідні, з недалеких  сіл люди  привозять продукти на продаж….. В неділю все людей багато і в пільговий автобус не впхаєшся. А платити п`ять гривень за проїзд, вважаю гроші завеликі. Це було напередодні першого травня, ранок видався сонячним та все ж було прохолодно. В цьому році й правда весна з причудами, чи то сказати капризна, як дитя. То день світлий, сяючий, а то похмурий, непривітний, наче сердитий на світ. Дні всі перемішані, то тепло, то на другий день занадто холодно.…Що поробиш, цього ми змінити не в змозі. Я поспішала, щоб не запізнитись на пільговий автобус, вирішила поїхати в четвер, в цей день завжди менше людей їде на базар, мала надію проїхати на дурняк.Ранкова прохолода обійняла мене, з гарним настроєм прийшла на зупинку. Вкотре перевірила в гаманці посвідчення пенсіонера і ті, лиш двісті гривень, що виділила на продукти. До пенсії, ще далеченько,  в думках копошилося -як це купити все, що треба за ці гроші, як вкластися? Губу не розкатаєш… Правда мені пощастило, хоча людей на зупинці не мало та водій зупинився і ми, люди похилого віку, напхалися в нього, як тюлька в банку. За кермом був молодий чоловік, напевно  такого віку, як мої онуки. Чому я звернула увагу? Бо жінки, ті, що везли щось на продаж, задоволено гомоніли, що їдуть безкоштовно, позирали на водія, в розмовах хвалили його. А, ще говорили, що цим маршрутом їздить один сивий водій, десь років п`ятдесяти, то той би точно не зупинився на зупинці. Я ж  загалом рідко їжджу на базар, тому й водіїв не знаю. Та дякувати водію і Богу ми доїхали до базару нормально. Правда водій  дві зупинки проїхав не зупиняючись, людей же повно, тут треба зізнатись й подякувати йому, добре хоч нас взяв. А воно ж і так буває, водій – господар, хоч і напівпустий та може проїхати, лише задоволено в усмішці, показати свої білі зуби. Хто любить пенсіонерів? Питання риторичне...  Базар розташований неподалік від залізничного вокзалу  і автовокзалу. Торгівля йшла на «ура», людей багато, гуділи, як бджоли у вулику. Стоять люди, торгують де можна, де й не можна. Раніше поліція розганяла, намагалася всіх, як стадо, загнати за столи на базар. А  зараз анархія, хто де хоче там і стоїть продає, чи то яблука, чи сир, чи щось інше.  Вибір продуктів, що хочеш, що душа бажає,  тільки давай гроші…
  Наче всі ображені на малі пенсії, зарплати та все ж кожен, щось купує, їсти ж хочеться. Я придбала те, що спланувала собі, залишилося купити яйця. Хотілося взяти домашніх, чоловік любить випити сиреньке та й ціна з магазинною ціною, різниця лише одна гривня. А в мене в гаманці лишилося  п`ятьдесят гривень. Тішилася, що все добре і підійшла в той ряд, де сільські жінки продавали яйця, торгівля йшла з землі, бо  всім місць на столах не достатньо. Вони наче  домовилися, ціна   в  усіх однакова; двадцять дві гривні. Я навіть зраділа, на два десятки яєць мені грошей стане, ще залишиться на автобус. Пільговий ходить за графіком, буде, аж через дві години. Ну чекати ж я не буду?  Пішком не піду, бо ж ноги болять, ще й часто зашпортуюся, боюся носом зарити. Думаю, Бог з ним, так і буде, хоч в одну сторону проїхала безкоштовно і то добре.
  Навесні кури гарно несуться, яйця величенькі.  Продавчині веселі, привітні, всіх запрошують,
 - »Беріть! Беріть, тож не дорого, це ж домашні….»Я раз пройшлася поміж рядів, роздивилася на яйця,  на продавців, думала в кого ж взяти?  Мені в очі чомусь запала старенька жіночка. Така худорлява, в старенькій, пошарпаній хустинці, але одяг на ній був хоч і старий та чистий. Мабуть десь вже всі років вісімдесят є -  подумала я за неї. Шкода, стоїть, тупцює ногами, а то часом трохи схилиться. Напевно стояти вже не може, вирішила пожаліти стареньку, купити в неї яйця. В її широкій сумці, було правда багатенько яєць, десятків чотири напевно. Я так собі подумала,  візьму два десятки, ще хтось та й ця бідна старенька поїде, чи піде додому, бо ж  вид вона мала змученої, виснаженої людини. Я рішуче попросила два десятки яєць, запитала,
- Ви мені в пакет покладете, чи самій брати?
Вона нагнулася, тремтячою, жилавою, кістлявою рукою взяла два яйця, клала в мій білий пакет, рахувала, – «Один, два….» Я спробувала присісти, допомогти їй та вона мило посміхнулася і відвела в сторону мою руку,- Та я сама справлюся, не хвилюйтеся. 
Мені ж незручно в такій позі, адже я заважала людям, що проходили мимо, мусила піднятися. Намагалася уважно дивитись, чи всі ж яйця вона покладе, чи не зіб`ється з рахунку та вже почула - «десять». Яйця були в пакеті, вона випрямилася. Отримавши  від мене гроші, скрутила кінцівки пакету, подавала мені.
-А ну- ну, почекайте, щось мені здалося на вид, що там немає два десятки.
Мене переслідувала якась підозра, що вона не вірно, занадто швидко порахувала. Старенька знову мило посміхнулася,
-Ну, що ви! Ось ще раз порахую…
-А може давайте я сама? - запропонувала я.
Миттєво почула в відповідь,
- А, що я не годна?
Вона поклала пакет на землю,двома пальцями тикала в яйця. Мені звичайно не було добре видно в пакеті, в які яйця вона тикала. І сама не знаю чому та все ж  недовірливо її перепитала,,
- Ну, що, всі двадцять?
- Так, так… Ну, що ви, де б я  на душу гріх брала, - заспокоїла мою допитливість жінка, весь час даруючи мені усмішку.
Вона зав`язала пакет і я  подякувавши, задоволено поклала яйця в свою сумку.
   За двадцять хвилин я  була вдома. Здавалося все добре та коли стала викладати яйця, таки двох яєць недорахувалася.
 Вирячивши очі, сіла на стілець, руки звісила, як та баба біля розбитого корита в мультику ; » Казка про рибака і золоту рибку».  Та й сама й до себе подумки - от « тютя», тож чомусь була підозра,  треба було відразу самій перевірити, так ні!  Я пригадала її радість в очах і  привітну усмішку, яку вона мені дарувала вслід, коли я  пішла.
   Ось так пригадалося мені це прислів`я. Та щоб дуже бідкалася, признаюся чесно - ні. В душі сміялася з себе, якась таки інтуїція була та я  нею не скористалася. А потім наче себе втішала, це ж всього чотири гривні й сорок копійок, навіть менше чим проїзд в автобусі. Тож чому буду свою  душу травити?  Краще буду вважати, що проїхала на  платному автобусі, не так буде образливо за свою помилку. Та згодом все ж дивувалася, така привітна жінка, ще й в таких літах, а  ще й згадувала про гріх… До чого котиться світ? Чому люди  такими стають? В думках сказала,» стоп»! А можливо та жінка два рази збилася в рахунку, чи на той час їй затьмарило розум? Хто знає, тож і судити  мабуть не треба, не маю на це права. Шкода та мабуть в такі моменти в житті ми втрачаємо довіру один до одного, яка вимірюється в вірі,  в чесності, доброчинності та компетентності.
      Цей випадок в якійсь мірі дає сумнів на порядність людини, тому в черговий раз, хоча я вже і в літах, для мене це є наука - »Довіряй, але перевіряй! ».

                                                                                                 Травень 2018р.
        

ID:  795144
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.06.2018 20:51:32
© дата внесення змiн: 19.02.2021 19:08:46
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 23 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Міла Перлина, Світлая (Світлана Пирогова), Лилея
Прочитаний усіма відвідувачами (885)
В тому числі авторами сайту (60) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Лилея, 10.06.2018 - 22:56
12 12 Ниночка!!! Очень понравилось произведение...Реали жизни...Жаль, что такое в жизни случается...
Как хочется, чтоб пенсионеры зажили благополучно и ни в чём не нуждались...Были здоровыми и счастливыми...
16 16 39 39 39 flo36
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо,солнышко и Вам всего наилучшего!!! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Капелька, 10.06.2018 - 22:47
12 Випадковості не випадкові.Згоденен з КВолинским и Надією Башинською!На два більше бабуся не помилилась.І не помилилась передати на два більше аж два рази...На жаль такі реалії життя.
Твір дуже цікавий і повчальний! icon_flower 21 39
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую за теплий коментар!Нехай ніхто не помиляється і буде повага один до одного!Всього найкращого Вам! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Чайківчанка, 10.06.2018 - 21:59
give_rose може в той час з вами розмовляла і збилась.А може ,то якась сила так нею керувала, що так зробила. Вона бідна тай немає, як раду дати собі.А ви проїхали задаром ,щоб її заплатити за цей проїзд. Розумієте про що я.Буває зекономиш на 10 ,а стратиш на 100
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Все в житті буває можливо і так...Та ніхто не збагатіє на отой (п*ятак)biggrin Успіхів Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
12 flo26 " Довіряй, але перевіряй!" - оце 100%. Якщо Ви пишете, що та жіночка старенька, то може й збилася з рахунку, хоч два рази рахувала. Я сьогодні купувала печінку, гроші заплатила, здачу отримала, а печінку продавцеві залишила, добре, що вона мене повернула. biggrin І ще наче я не дуже стара. wink Гарна проза. flo21
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Свіланко! Ось таке буденне в нас життя і випадків в чомусь схожих багато. Та так хочеться ,щоб все було допуття
І життя перетворилось прямо в свято biggrin
Успіхів Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Н-А-Д-І-Я, 10.06.2018 - 21:39
12 12 16 16 Дякую, Ніно, за таку розповідь..І дуже здивувалася, коли прочитала ваш твір, бо зі мною оце два дні назад була схожа історія. Пішла на базарчик ( він поряд нашого будинку), треба було купити щавель і зварити борщ. Пройшлася, дивлюся, а щавель тільки в одного чоловіка років 45 йому. Подивилася, ще й подумала, а чому це щавель у торбочці, а не пучком.) щось мені не сподобався той щавель, пішла далі. Потім повернулася і купила в нього, бо ні в кого щавлю не було.Щавель був у прозорому мішочку..Хотів ще і другий запропонувати, та я відказалась.. Приходжу додому, розкриваю торбочку, а там весь щавель побитий якимись комахами, весь у дірочках ще й брудний... Ну що робить? Віднести назад і кинути його йому в обличчя? Так я таке ніколи не зроблю..Та й здоров"я треба для цього. Сама ж винувата..Чого повірила і не подивилася, що беру. Прийшов чоловік, я йому оце розповіла і сказала: чому люди такі підлі (продають те, що треба викинути), а я така довірлива дурочка.
Усміхнулася... Та і все.
У нас ще виховання тих часів.. biggrin
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Надійко! І ви теж " Довірко". Буде нам наука...Та скажу не мука
Не берім до серця,
бережім наші озерця
Бо життя одненке
Хоч й живем сумненько! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Бабуля бере приклад з олігархів, хоче краще жити. 12 16 22 22 flo11
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто знає biggrin Все можливо! Щиро дякую, Вам шановнийЁ 21 22 22 give_rose
 
Надія Башинська, 10.06.2018 - 21:02
16 23 16 В ЦЬОМУ І Я ПЕРЕКОНАЛАСЯ!

flo21 flo21 flo21 Довіряй і перевіряй! 42 39 43 flo36
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Надійко! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: