У хаті дим. Звичайний з печі дим.
Хліб на столі, що замісила мама.
Це все моє, його несу святим, (2 рази)
Через життя – його несу роками.
Бо це мого життя реальна мить,
це спогади мої і мої сльози.
І з пам,яттю такою варто жить, (2 рази)
Хоч різні у житті метаморфози…
Та головне, щоб пам'ять берегла
Тепло родинне крізь роки, як свято.
І щоб дорога батьківська вела (2 рази)
На той поріг, де мама була й тато.
ПРОГРАШ -ПОЛОВИНА ЗАСПІВУ.
Це все моє, його несу святим,
Через життя – його несу роками
Там, де дороги батьківські вели
На той поріг, де тато був і мама.
Коли слова з мелодією перебувають у одному (спільному) просторі - тоді виходять ось такі гарні пісні!! СПАСИБІ Анатолійовичу, спасибі Віталію... До-речі, Віталія Назарука дуже тривалий час не чути і не видно. Де він?