Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталія Ярема: БУЗЬКИ - ВІРШ

logo
Наталія Ярема: БУЗЬКИ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 14
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

БУЗЬКИ

Наталія Ярема :: БУЗЬКИ
 


У подружжя Паранчуків не було дітей. Вже з сімнадцять добрих літ минуло з того часу, як поженилися Оксана та Юрко, а Бог дітей не давав. Яких тільки докторів об’їздили, а ті лиш руками розводили: і нібито все добре: і Юрко здоровий хлоп, і Оксана здорова жінка, а дітей нема. Від докторів Оксана кинулась ходити по знахарках. Ті варили якесь зілля, замовляли його, настоювали по два-три тижні, але то нічого не допомагало. Потім пішла по ворожках. Ворожка – то ворожка. Кидала на карти, чорнющими очиськами дивилась у них: 
– Ой жіночко! Що я можу Вам повісти? Вам пороблено, ще й як пороблено! А поробила якась чорна жінка. Ану пригадуйте собі, хто є до Вас найближчою? То якась сусідка або коліжанка. 
Оксана не напружуючи пам'ять, пригадувала, певно, зо сім своїх чорнявих коліжанок, бо завжди мала їх багато. Але так і не могла зрозуміти, хто з них бажав би їй зла. А ворожка далі продовжувала: 
– А ще у Вас в городі є закопаний під грушкою жмут волосся і суха жаба. То треба викопати і спалити. Як викопаєте і спалите, то, може, все буде добре.
Навесну Юрко перекопав весь город, але таки нічого там не знайшов. Хоч орати вже не треба було. 
Давно Оксана помітила, як чоловік з заздрістю дивиться на тих чоловіків, котрі бавляться з дітьми. Он сусід своєму малому змія летючого змайстрував і запускають обидва. А Оксанин родич з малою ступив до хати, так Юрко дитини з рук не спускав. І агукав, і тішився, і белькотів до неї. Побачила Оксана – змахнула з очей сльозу. Хоч не хоч – сльози самі на очі навертаються. 
А ще Оксана молилася. І свічки у церкві за здоров’я ставила. А як дивилась на ікону Благовіщення, то все їй здавалось, що то до неї той святий Гавриїл сходить і сповіщає чудову новину. Але чи то віра її була заслабкою, чи, може, Бог посилав таке випробування, не знала.
Було то десь під зиму. Вже бралися трохи приморозки. Оксана з Юрком обійшли господарку. Стара Маринка, Оксанина мати, сиділа біля печі та й гріла плечі. От би внуків поняньчити, а Бог не дає. Отак вона зі своїм Матвієм і не стали дідом та бабою. Прикро, а що поробиш? 
Може, й правду кажуть люди, що хто бузьків зобидить, то дітей у тій господі вже не буде. Не принесуть. Бо птаха то Божа. Не можна її зобижати. А вони колись з чоловіком ой як зобидили тих птахів.
Ще Оксанка була малою. Прилетіли навесну бузьки та облюбували їх хату, та так, що на даху стали вити собі гніздо. Так завзято, так весело, що мала б душа радіти. А вони обоє налякались, що обгадять птахи все подвір’я. Ще й студня відкрита. Як ту воду потім пити? Виліз Матвій по драбині на дах та й скинув пташине гніздо. Ще довго кружляли бузьки над хатою, а потім зобидились і полетіли. Так більше і не прилітали. Дітей у тій хаті більше не було. Не народжувались, бо бузьки їх не носили. 
– Мамо, чи можна тих птахів якось перепросити? – Оксана стояла задумана і все дивилась у височінь. 
– Не знаю, дочко, не знаю. Гріх ми маємо з татом великий за бузьків. Може, якось і можна. Але як?
До весни Юрко змайстрував аж три круги під лелечі гнізда. Один заклав на стовп, другий на дах, а третій на ясена. Отак вони чекали повернення бузьків. Оксана виглядала їх кожен день з такою надією, з такою мольбою, що аж серце стискалось від жалю.
Недарма кажуть, що віра та надія творять дива. Таки то диво сталося. До давно забутого обійстя навесну прилетіли бузьки. І почали вити гніздо на старому ясені! А незабаром з’явились малі. Яким чудовим було дійство, коли старі бузьки вчили літати малих! Як усі раділи!
Дива та й годі! Певно, таки простив Господь гріх старого Матвія та його Маринки, бо до наступної весни у хаті стояла колиска, а з неї голос подавав малий Матвійко!
Бузьки літали навколо хати. Оксана усміхалась до синочка та до бузьків: – Бузько, бузько, бузько пан!
Дай ми гроші на кафтан!
А я гроші загубив і кафтана
Не купив!

А вкінці промовляла: 
– То Божа птаха, сину!


Наталія Ярема

ID:  794133
Рубрика: Проза
дата надходження: 02.06.2018 18:49:22
© дата внесення змiн: 02.06.2018 18:49:22
автор: Наталія Ярема

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ліна Ланська
Прочитаний усіма відвідувачами (625)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Наталя Данилюк, 03.06.2018 - 21:14
Людина - невід'ємна часточка природи, тому повинна рахуватися з нею... Дуже повчальна життєва історія... 16 flo26 flo16
 
Наталія Ярема відповів на коментар Наталя Данилюк, 04.06.2018 - 20:02
Дякую, Наталочко, що читаєте! give_rose give_rose give_rose
 
Lana P., 03.06.2018 - 07:32
У світі все так тісно пов‘язано... цікава розповідь і првчальна 16
 
Наталія Ярема відповів на коментар Lana P., 03.06.2018 - 10:28
Дякую! 16
 
Valentyna_S, 02.06.2018 - 21:40
ЦІкава розповідь і повчальна, бо, справді, не можна руйнувати лелечі гнізда.Дякую
 
Наталія Ярема відповів на коментар Valentyna_S, 03.06.2018 - 10:28
Дякую1 23
 
Катерина Собова, 02.06.2018 - 21:35
12 12 12 Дуже гарна розповідь! Робота - на всі 12 балів!
 
Наталія Ярема відповів на коментар Катерина Собова, 03.06.2018 - 10:28
Дякую Вам! give_rose
 
Ліна Ланська, 02.06.2018 - 18:57
Розчулена
16
 
Наталія Ярема відповів на коментар Ліна Ланська, 02.06.2018 - 19:23
Дякую! 23 23 23
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: