Забули люди добре слово, І замість віри тільки гріх.
Мабуть забули й колискові, і предків спогади своїх.
У храмах плачуть всі ікони, Бо шкода Богу нас усіх.
Війна - не сторінки казкові, та й ми не янголи у них.
Війна скінчиться, зійде сонце,
Вітер розвіє семена,
Зійдуть в полях квітки казкові -
Героїв наших імена.
Життя Бог дарував людині, В добрі, щоб жили ми, у мирі.
А не зарано у могилі у потойбіччі виринать...
Допомогали, не взивали, Щоб кожного ми поважали.
Щоб рідну землю ми любили, І на шматки, щоб не ділили.
Війна скінчиться, зійде сонце,
Вітер розвіє семена,
Зійдуть в полях квітки казкові -
Героїв наших імена.
Щоб жили в радісті усі, Шкода забули все це ми.
Шкода забули ми братерство, де біль долає щире серце.
Що ж залишається чекати - На Божий суд, Бог зможе дати
Усім, що кожний заробив. Пробач нам, Отче, весь наш гнів.
Війна скінчиться, зійде сонце,
Вітер розвіє семена,
Зійдуть в полях квітки казкові -
Героїв наших імена.
