* * *
Усе це станеться чи ні,
Чи просто так собі гадаю,
Коли минуться дні земні
Й душа бажатиме до раю.
Бо пекло було на землі,
Були часи, що так здавалось.
Сказати все немає слів,
Хоча із них все починалось.
То може слово хтось промовить,
Що жив такий і щось писав.
Мені це буде однаково,
Бо я в житті цього чекав.
Усе минається мов в сні,
Ще й чорно - білому форматі.
Наївний мріяв про пісні,
Коли вірші почав писати.
Та все земне, то не небесне,
Лиш мрії світлі мов кришталь.
Нехай краплинка хоч воскресне,
Бо в тім житті я не коваль.
Бо не іскрилася та криця,
Щоб гострий меч з неї скувати.
Чи може висохла криниця
Води цілющої. Набрати
Та й окропити все, що є.
Те, що було і те, що буде.
Пиши і думай про своє,
Як і чуже, його забудуть.
7.07.2007 (Михайло Чир)
