О ,МИТЬ ПРЕКРАСНА ПРОШУ ЗУПИНИСЬ!
Білим цвітом зацвіли мої скроні
увінчали сивиною - мої літа молоді
дні за днями біжать як сполохані коні
не зупинити -блаженну мить на землі.
О, мить прекрасна прошу -зупинись!!!
я розділю, із тобою все золото світу...
поміж ясних зір буду зорею світить-
осяю, тобі стежки в оксамитове літо.
Із небесної блакитті сонячного проміння
вимережу барвистий рушничок на щастя
посаджу деревце, зацвіте вічний сад цвітіння
щоб із далеких країв журавлі злітали у казку.
.
Я ,залишаю свій слід і на землі зерно засіваю
щедрим урожаєм почастую і серед лютої зими
у трави запашні злетять солов'ї до зеленого гаю
і приймуть, причастя із джерела божої краси.
О, мить прекрасна... прошу ,тебе зупинись !!!
намалюй,із небесних барв райдугу кольорову...
життя, чудове... навіть, як за вікном дощить-
я ,усміхнусь і Муза запалить свічу святкову .
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
Життя прекрасне, і кожна мить чудесна, неповторна, але вона все ж таки мить, що наближає до вічності (щось у мене вийшло зовсім сумно)А вірш гарний, і тема така, що схвилює кожного
Які величні душевні поривання: "О, мить прекрасна, зупинись!" Хай кожна мить Вашого життя Вам дарує радість!
