Заплутались загублені шляхи,
Валіза спогадів здається відімкнулась,
Холодним подихом стиснуло під грудьми,
Душа збентежено притихла і здригнулась.
ЗастІбка скрипнула, переплелись думки,
Перед очима пролягла дорога,
Де я блукала в пошуках колись,
Шукала щастя, та й забула Бога.
На землю сльози падали дарма,
Якби ж тоді, про це я тільки знала,
Що сліпо вірила у те, чого нема,
А те, що мала, те свідомо руйнувала.
Сум простелився по сирій землі,
Спокійно серце у грудях вже б'ється,
Кругами мрії розійшлися по воді,
Пропало те, що більше не здійсниться.
Можливо доля плаче в стороні,
Що десь надію марно загубила,
Зціпивши пальці міцно в кулаці,
Я ржаву застібку із притиском закрила.
Лю...
дякую
