душ хімічні секреції, зайві конструкції слів,
монотонна робота нудна і обридла до смерті_
світлової корекції закільцьованих, вицвілих снів,
під прискіпливим наглядом зблідлих крилатих експертів...
перестрашені здійсненням грішних, докучливих мрій,
попри здолану спрагу ковтають солодку отруту_
не на часі ще грати по кальках затертих спокуту
і лякати пронизливим криком воронячий рій...
змій, що яблуком звабив, сховався в тернові затіння,
павутиння на квітах метеликів ловить навгад_
не на часі ще падати ниць та збирати каміння
під докучливий, в’їдливий гвалт електронних цикад...