Невже світ цей божеволіє,
Бо жити у любові не вміє,
І прагне крові, смерті.
Ми - усі діти гріха.
Невже не омине нас доля лиха?
" Я милосердя хочу, а не жертви" -
Лунає голос із небес.
Чи ти не віриш, що Христос Воскрес?
Розп"ятий на Хресті,
За наші з вами непрощені гріхи
Він вистраждав,
Щоб спасенну долю мали,
Його слів Життя не відкидали.
В любові перебувайте
І брата свого прощайте.
Прощайте і проститься вам,
Бо ж хто із нас без гріха?
І не кажіть -
Нащо наука нам ця?
Ми не знаєм Отця,
Бо ми діти темряви,
І нам Любов твоя, Господи,
Не до лиця,
Бо на ньому у кожного
Маска своя.
Ой, яка страшна ця казка,
Казка про Безсмертного Костика.
А он де видно у тебе вже хвостика,
І ріжки ростуть.
Невже на погибель всі йдуть?
Зупиніться, схаменіться,
До свого Творця
В покаянні зверніться!
Творче Неба і Землі,
Спаси душі оці!
Спаси нас, бо стікає
Стрімко час.
Нехай Сонце Правди
Побачить кожен із нас.
Господь не полишив бо нас.
Віруй!
В 
