Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Перша зустріч / проза / - ВІРШ


Ніна Незламна: Перша зустріч  / проза / - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 12

Пошук


Перевірка розміру




Перша зустріч / проза /

Весняний вечір за вікном… Сонце колихалося на хмаринці біля обрію… Сьогодні був славний день… Невгомонні горобці весь час, то сідали на підвіконня і скакали по ньому, то вкотре метушливо відлітати. А поряд бузок, серцеподібне – видовжене, зелене листя поблискувало від останніх променів сонця. Пелюсточки маленьких, рожевого кольору квітів, ледь колихалися від вітру і їх пахощі несло в відкриту кватирку. Сергій поглянув в вікно, всміхнувся, чи сам до себе, чи до горобців. Розставив руки, підніс догори, глибоко вдихнув свіже повітря, примружив очі від задоволення. Ох весна, яка ж краса та за роботою немає часу на відпочинок. Оце б погуляти ввечері, пройтися по тихій вулиці, відчути весняні пахощі, що п`янять, дурманять голову. Робочий день закінчився, а він та бухгалтер, ще возяться з паперами, які має відвезти в Київ на підпис. Зручно всівся на стілець, зі стаціонарного телефону набрав довідкове бюро потягів, там в черговий раз було зайнято. Махнув рукою, підвівши брови догори сказав, - Так Ольго Петрівно, ви всі папери підготували? Я буду йти, думаю, сьогодні рух потягів йде за графіком. Хотів точно дізнатися в довідці, там весь час зайнято. Жінка в роках, всміхнулася, дивилася поверх окулярів, -Сергійку, а ти зателефонуй в дикторську, там все знають, що запізнюється, що ні. А то зараз ремонтують колії, тож » вікна» майже щодня, сьогодні ж середа теж можуть затримати, не дивлячись, що вже пізня година. Полегшено перевів подих, від хвилювання поправив трохи змоклого чорнявого чуба, набрав номер. Здивувався, коли почув дзвінкий молодий голос, -Скажіть, будь ласка, швидкий потяг за номером сорок сім запізнюється? З трубки запитали, - Вам до Києва? - Так Кишинів – Київ, - голосно підтвердив він. - За десять хвилин буде на другій платформі, стоянка п`ять хвилин, тож поспішіть, щоб не запізнитись, - попередила диктор. -Дякую! Дякую! От голосок, як у пташки, - помітив вголос. Швидко, але охайно, склав всі папери в дипломат, зазирнув в дзеркало, в яке більше, як годиться, заглядали жінки. І мов на крилах, летів до виходу, попрощався. Минуло два роки, як Сергій закінчив Український державний університет залізничного транспорту в м. Харкові. Працював в відділку по вантажній роботі при Відділенні Залізничної Дороги. Часто посилали в відрядження в Управління Дороги, для звірки документів та за деякими підписами керівників відділку. В Києві жила його рідна тітка, мамина сестра, тож зупинитися було де, щоб вже зранку бути на місті призначення. Примчався на вокзал і знову почув той голос, на якусь мить прислухався і всміхнувся, поспішив до вагону. Потяг набирав швидкість, а в нього з голови не виходив її голос і ті слова» Поспішіть, щоб не запізнитись». Напевно добра душа, хто вона, скільки років, чи заміжня, чи хтось в неї є? Дивився в вікно, перед очима мелькали дерева, які вбиралися в листя, а він їх не помічав, рахував дні, коли вона знову буде працювати день, щоб побачити її хоч одним оком, ще раз почути приємний голос. Сергій, після всіх справ, ще побув один день в гостях і вже повертався додому. Потяг з Києва прибув вчасно, близько двадцятої години.. На платформі навпроти люди поспішали сісти в електричку. Він раптом почув її голос, став, як вкопаний, чекай, сьогодні ж неділя, це її зміна. Хоча й дорога не далека та все ж трохи притомився та коли почув її голос, немов набрався сили, де й взявся настрій. Той голос йому здався мелодійним, обличчя пашіло, ой, піду хоч зі сторони погляну, що ж то за пташка і яка вона? Підійшов до вікна вокзалу, побачив своє відображення, поправив краватку. В думках заспокоював себе, все буде добре, зараз вона здасть зміну, я прослідкую, побачу її. Він, таки хвилювався, ще раз взявся за краватку, так, вперед. Двері дикторської кімнати не були щільно закриті. Він відразу розпізнав її голос. Ох, яка ж дзвінкоголоса! В одній руці тримав дипломат, пальці ж другої руки раз – по - раз перераховував не знати для чого. О, це якийсь страх, вирішив собі, так, треба зосередитися, зробити байдужий вигляд, щоб не помітила, мало хто може стояти біля стінки.. Нарешті двері відчинилися… Струнка як берізка, помітив відразу, побачивши її ззаду. Русяве, пряме волосся ледь прикривало плечі. Вона, схиливши в бік голову махнула рукою, закрила за собою двері. Сергій пильно подивився на неї, легкий рум`янець лежав на світлому, усміхненому обличчі, о косметики немає, помітив. Дівчина поправила полу плаща і волосся, яке ледь потрапило на чоло. Позирнула навкруги…Він піймав її теплий, ніжний погляд, очі смарагдові. Ха! Невже така добра і чуйна, дивувався, оце відбарабанила дванадцять годин і не видно, щоб притомилася. На зріст височенька, та ні, не вища за мене, хоча на високих підборах. Роздивлявся її знову, вже йшов позаду, не помічаючи сам того. Хтось зачепив його рукою, здригнувся, помітив, що вони доходять на площі. Ото не фіга собі…Ні, здається не помітила. Раптом жіночий голос, - Синку, візьми для дівчини тюльпани, подивись, червоні, гарні, щойно розквітли. . Як запрограмований, витягнув з кишені курточки двадцять гривень, -Досить, ні? Вона з вокзалу йшла в напрямку центру, він доганяв і йшов за нею, раптово повернула в «Маркет». Полегшено зітхнув, оце вітер, ледь догнав її, що далі? Глянув на тюльпани, ага, це ж для неї взяв здається. Ні, назад вже не відступлю.. Що буде, так і буде… В вітрині яскраве світло привернуло увагу, коробки цукерок і красиво розкладені шоколадки, аж виблискували. Сергій переминався з ноги на ногу, лише тепер помітив, що стало сутеніти. Цікаво…. Куди піде далі? Невже з однієї вулиці? Чому раніше не бачив? Нарешті вона вийшла з пакетом в руці. На ходу заглядала в сумочку і водночас роздивлялася донизу навкруги себе, немов, щось шукала.. Він наче проснувся від думок, випалив, - Що сонечко, щось загубила? -Ой, такий наплив людей, зі всіх сторін штурханина, думала гаманця хтось свиснув, - сказавши раптово почервоніла, оглянулася. -А ви, що мене знаєте? І чому раптом сонечко? -А хіба така чарівна дівчина, від якої віє теплом і ніжністю не схожа на сонечко. Нам бачу по дорозі, давайте допоможу, а це вам, - миттєво взяв пакет і подав тюльпани. В її очах побачив іскринки , всміхнулася. Вона була приємно вражена, -Дякую! Але скажіть хто ви, принце? - Я Сергій. Ви не помилилися, не одружений. Гадаю ця прекрасна леді скаже своє ім`я. Вона зупинилася, одну ногу поставила лише на каблук, зміряла його з ніг до голови, -Гаразд, якщо по дорозі.. Здається на нашій вулиці бандити не живуть, то вже пішли, так і буде. А я Світлана… -О не дарма таке ім`я! Хоч відбомбила дванадцять годин та вся світишся. Слухай, якщо з однієї вулиці давай на ти, так простіше, - запропонував їй і взяв під руку. Вона не заперечила, не соромлячись, заглянула в його карі очі і почервоніла, -Гаразд. Може ти знаєш звідки я йду? -А чому ж не знаю. Твій голос чув на вокзалі і по телефону. Тебе дзвінкоголосу, від всіх можна відрізнити, - говорив не поспішаючи. Вона зупинилася неподалік від п`ятиповерхівки, - Ну все ! Дякую! Я вже прийшла. Відразу змінився на обличчі, розчарування, злегка почервонів, - Що так швидко? Стоп, стоп! Перепрошую! Перша зустріч так не має швидко закінчитися. Час летить швидко, не втрачаймо нагоди провести його краще. Тут за цим домом кафе є, зайдемо, посидимо. Я щойно з потяга, був у відрядженні, голодний, як пес, будь ласка не відмовляй. Чи я такий поганий, що посоромися зі мною повечеряти? Чи може діти плачуть? Він все, ще тримав пакет, вона протягнула руку взяти та не наважилась, його погляд зупинив її. На якусь мить завмерла…Ніяк відмовити, погляд теплий, ніжний, з надією.. А в очах блискавки…. Ой, то він напевно в мене закохався, зробила висновки і раптово наче замислилася… Кілька секунд тиші…Вони нічого не чули, нічого не помічали, хоча по дорозі їхали машини… Хтось посигналив прямо біля них, червона машина фарами освітила прямо в їх обличчя. Сергій заступив собою, - Ну йдемо, прошу! Світлана кивнула і дивилася спідтишка на нього. Красивий трасця, як відказати, оце зустріч і не снилося.. Та чомусь шалено б`ється серце? Хіба так буває з першої зустрічі закохатися? Сама собі задавала питання, а він ніжно тримав за руку. В кафе звучала спокійна музика з записом голосів птахів. В серця неначе ввірвалася любов, за столом він взяв її руки в свої…Світлана зачаровано дивилася на нього.. Відчула тепло, неначе торкнулася полум`я свічі, гучно забилося серце, здавалося вискочить з грудей. Душа наповнилася радістю, з трепетом подумала, невже й мене торкнулося сузір`я любові? Ось так відразу, як завітала весна в душу, здалося в середині і по тілу теплий струмок води, під який хотіла вся зануритися. Вони сиділи довго… Їли пельмені, салат, а потім пили пахучу каву, яка здавалося злегка п`янила. Сергій розповідав про себе і все дивився в її смарагдові очі, вона червоніла вкотре і усмішка, і часом іскрилися очі від задоволення. Коли розповіла про себе, він дивувався, як можна жити на одній вулиці і ніколи не зустрітися? Різниця в чотири роки, це не завада для стосунків, зробив висновки. Вже готувалися до закриття кафе, а він не хотів її відпускати. Уста малинові… Ото б до них доторкнутися , думав і червонів та не тут же, вмовляв себе, зупиняв бажання. Дівчина нарешті помітила, що в кафе залишилися лише вони, -О, ти бачиш, ми з тобою….. Аж раптом задзвонив телефон. Вона відразу витягнула з сумочки, - Слухаю мамо, скільки? Вибач, я не помітила, що вже така година, трохи затрималася на роботі, а зараз зовсім поруч, в кафе, п`ю каву. Не хвилюйся, все гаразд, за кілька хвилин буду вдома. Він поспіхом взяв її телефон, Я запишу собі, не заперечуєш? Вона в відповідь мило усміхнулася. Біля квартири віддав їй пакет, аж раптом почувся дзвінкий гавкіт собаки. А поцілунок, подумав про себе, от халепа, хоча б один солодкий поцілунок. В дверях відкривали замок, вона мило всміхнулася, - Дякую за вечір, бувай! У відповідь тепло і привітно усміхнувся, - Я передзвоню. І поскакав, як хлопчисько по сходах… Пройшло п`ять років.. Сергій стояв біля вокзалу, тримав в руці червоні тюльпани, річниця зустрічі, він цей день добре запам`ятав, а поруч діти, дівчинка і хлопчик. Задоволені близнята, як голуби скакали по встеленій плитці, з ним чекали на маму зі зміни…

ID: 784969
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.03.2018 08:20:17
© дата внесення змiн: 29.03.2018 11:27:36
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 25 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАДЕЖДА М., Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Світлая (Світлана Пирогова), Капелька, Жора Гарпунов
Прочитаний усіма відвідувачами (375)
В тому числі авторами сайту (36) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Lana P., 12.04.2018 - 20:25
47 з приємністю читаю Ваші такі життєві і мальовничі твори 45
 
Ніна Незламна відповів на коментар Lana P., 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Вам!Завжди рада. 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Жора Гарпунов, 02.04.2018 - 09:19
Життєво. flo23 friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар Жора Гарпунов, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 give_rose
 
Ірин Ка, 01.04.2018 - 18:51
Стільки позитивної енергетики у оповіданні, після прочитання стало тело на душі. 12 12 12 16 smile
Вітаю з святом!
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ірин Ка, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую!! Вас також вітаю!Хай все складається на краще! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Любов Іванова, 30.03.2018 - 16:48
Втішилася такою розповіддю.. Стільки краси і позитиву!!! 12 12 12 12 16 16 16 flo23 flo23 flo23 Обожнюю такі розповіді!! 19 21
 
Ніна Незламна відповів на коментар Любов Іванова, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Любочко! Рада,що сподобалась проза.Нехай щастить!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Чарівна розповідь Ніночко!!! 12 12 Зачиталася! Дуже сподобалося!!! 16 16 16 icon_flower flo26 flo23 flo11 flo23
 
Ніна Незламна відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Танічко! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Усі сто балів, Ніночко! 12 Зачиталась! 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Валентина Ланевич, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Валічко! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Гарна і вічна тема, кохання! kiss
kiss air_kiss air_kiss Вдячний Вам, за справжню насолоду, пані Ніно! 05 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар Михайло Онищенко, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 22 22 21 give_rose
 
Капелька, 29.03.2018 - 21:22
Дуже цікаве і гарне оповідання! Справжня любов з першого погляду! Дуже приємно читати! 16 42 heart 43 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар Капелька, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! 21 22 22 give_rose
 
Ваш гарний твір-шматочок щастя на сьогодні.Дякую Вам,пані Ніно. 12 12 12 16 flo36 flo26
 
Ніна Незламна відповів на коментар Шостацька Людмила, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,Людочко! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Катерина Собова, 29.03.2018 - 19:19
12 12 12 Як майстерно написана історія про людські долі!
 
Ніна Незламна відповів на коментар Катерина Собова, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Катрусю! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Ніна-Марія, 29.03.2018 - 14:55
Дуже гарно, Ніночко. А ще з такою чудовою кінцівкою. 12 12 12 16 21 22 22 flo12 flo36
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ніна-Марія, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ніночко!Нехай і Вам щастить! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Ольга Калина, 29.03.2018 - 14:11
12 12 12 дуже мило ! heart
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ольга Калина, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Олічко! Стараюсь biggrin Завжди Вам рада. Всього найкращого!!! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
А розвязка мені до вподоби.Клас.
 
Ніна Незламна відповів на коментар Володимир Олійник, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Рада,що завітали.Всього найкращого Вам! 21 give_rose
 
Чайківчанка, 29.03.2018 - 14:00
give_rose 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар Чайківчанка, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose
 
Тома, 29.03.2018 - 12:26
12 give_rose Дуже гарно,з захватом читала,дякую!!! 19 22 22 23 39
 
Ніна Незламна відповів на коментар Тома, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Завжди Вам рада! Успіхів і гарного настрою! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Олександр Лісний: - Віконце дійсності
Синонім до слова:  пілігрим
Олександр Лісний: - Паломник
Синонім до слова:  Мрія
Олександр Лісний: - Політ фантазії
Синонім до слова:  Люстерко
dashavsky: - Лицегляд.
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Нові твори