Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: А старий ветеран рида - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитро Кiбич, 24.03.2018 - 19:06
Гарний вiрш, Ганно. Дiйсно, дуже важко цим людям такi моменти переживати, якщо у минулому вже через щось подiбне пройшли. Так, головне, що усе те саме знов повторюеться. I ворог так само напав, i мiсцевi колаборацiонiсти тодi теж перебiгли на бiк ворога i стали йому допомагати, як i зараз. Були ж тодi - власiвцi з армii Андрiя Власова РОА(Русская Освободительная Армия) i полiцаi були - допомiжна полiцiя, якi вiрно служили загарбникам. Це ж кажуть, що скандально вiдомий Вiктор Медведчук, вiн же народився в 1954 роцi у Красноярському краi, а батько його пiд час вiйни якраз служив при нiмцях у допомiжнiй полiцii i був висланий за це до Сибiру.А то у вас у 21 рядку слово "латишi" - якось до корiнного населення Латвii вживають слова i "латвiйцi", i "латишi". Та, кажуть, що нiби правильнiше буде саме "латвiйцi". А може вам тут вжити iнший народ - "iнгушi", на Пiвнiчному Кавказi, у складi Росii е Автономна Республiка Iнгушетiя, а народ там - iнгушi. Тодi можна цей рядок зробити - "Йшли грузини та iнгушi". геометрія, 23.03.2018 - 23:31
Гірка правда,Ганю! Уже й наші очі застелили болі,а кінця війни так і не видно...
Лана Мащенко, 23.03.2018 - 19:26
Останній рядок різонув по серцю. Не встигають, відходять у вічність. Так пішов і мій дідусь, моя гордість. |
|
|